Апеляційний суд Києва відмовився знімати арешт з майна братів Клюєвих, вилученого під час обшуків 6-7 липня у будинку смт Козин Київської області.

Таке рішення було прийнято сьогодні на судовому засіданні, передає кореспондент ЛІГА.net.

Представник інтересів Клюєвих Синіцина вимагала скасувати арешт майна, накладений Печерським райсудом Києва, у зв'язку з тим, що більша його частина належить не братам Клюєвим, а їхньому батькові Петру Клюєву. Але ніяких квитанцій, які свідчили б про придбання цього майна Петром Клюєвим, за запитом суду вона надати не могла.

Синіцина також не відповіла на питання суддів, яку пенсію отримує колишній шахтар Петро Клюєв.

Як розповів виданню представник прокуратури Володимир Приходько, майно, арештоване в будинку Клюєвих, оцінено в 10 млн грн.

"Дуже багато картин, антикварних ваз, ікон, матеріалів культурної цінності різних епох, дуже цінні. Ми зробили запит в Національний художній музей України, щоб вони провели оцінку, і вони як фахівці визначили суму коштів, і ми встановили, що це близько 10 млн грн", – сказав він.

За його словами, майно арештоване для забезпечення матеріальних претензій до екс-голови Адміністрації президента Андрію Клюєву.

"У нас по його провадженню значаться близько 77 потерпілих, і тільки вісім з них заявили цивільний позов. Закон передбачає, що вони мають право це зробити до розгляду виробництва по суті. Ми вважаємо, що це майно буде потім реалізовано під ці позови", – зазначив Приходько.

У прокуратурі стверджують, що арештоване майно належить Андрію Клюєву: в будинку вилучено кореспонденція на його ім'я, сертифікат про назву зірки його ім'ям, а також картини без рам – самі рами вилучені під час обшуку в іншому місці.

Як відомо, 5 квітня Інтерпол оголосив у розшук братів Клюєвих.

26 лютого 2014 року щодо Андрія Клюєва і ряду інших чиновників режиму Януковича було відкрито кримінальне провадження за фактом організації умисних вбивств під час протестів у листопаді 2013-лютому 2014 років. 4 березня 2014 року Клюєв був оголошений в розшук.

3 червня 2015 року Верховна Рада розглянула подання ГПУ, зняла недоторканність і дала згоду на залучення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Клюєва. Його підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

Через кілька днів Клюєв був оголошений в розшук, а в січні 2016 року Рада дала згоду на його арешт.

Українська правда