До виборів 2018 року в Росії цілком може виникнути тема "втраченого десятиліття".

Про це заявили експерти Вищої школи економіки, пише РБК.

Як повідомляється, рецесія в російській економіці триває, хоча і в менш гострій, ніж раніше, формі, відзначається в доповіді інституту "Центр розвитку" НДУ ВШЕ.

Згідно з оцінкою його експертів, депресивний стан у червні 2016 року переживали всі сектори економіки, крім промисловості та оптової торгівлі, і всі федеральні округи, крім Південного.

При цьому число регіонів, в яких всі п'ять ключових секторів економіки демонстрували падіння, збільшилася з чотирьох до 12.

"Частка регіонів, в яких скорочуються всі п'ять секторів економіки або росте тільки один з п'яти, залишається дуже високою. Розподіл суб'єктів федерації за різними рівнями економічної активності в червні 2016 року явно не дає приводів очікувати швидкого завершення рецесії", - наголошується в доповіді.

Скромний приріст ВВП, зафіксований Росстатом в другому кварталі 2016 роки, експерти вважають тимчасовим явищем, а не зміною напрямку розвитку економіки.

Серед опитаних аналітиків не залишилося жодного, хто не чекав би зниження ВВП за підсумками 2016 року, вказується в доповіді.

Згідно з консенсус-прогнозом, ВВП в поточному році скоротиться приблизно на 0,8%, а на темпи зростання приблизно 2% на рік економіка Росії зможе вийти тільки до 2020 року.

В цілому експерти ВШЕ не очікують різкого загострення кризових явищ в російській економіці, проте перспективи стійкого відновлення її зростання також представляються їм "дуже сумнівними".

Поточна ситуація в економіці оцінюється як "крихка рівновага зі знаком "мінус".

При цьому експерти ВШЕ особливо відзначають, що, не показуючи позитивної динаміки, економіка поступово "загниває, втрачаючи шанси на відновлення зростання".

"Якщо ВВП в 2016 році виявиться всього на 1,3% вище, ніж в докризовому 2008 році, то як раз до виборів 2018 роки цілком може виникнути тема "втраченого десятиліття", - попереджають автори доповіді.

Серйозну небезпеку експерти ВШЕ бачать в тому, що в умовах браку ресурсів для фінансування раніше прийнятих державою на себе зобов'язань може бути прийнято рішення про подальшу централізацію управління економікою, що в перспективі може призвести до "загальної дисфункції економічного організму".