Експортний потік державного підприємства "Електроважмаш" монополізувала російська прокладка.

Про це пишуть "Наші гроші".

"Уже більше місяця пройшло після того, як Айварас Абромавичус повідомив про перемогу Жана-Андре Барбозу в конкурсі на керівника ДП "Електроважмаш". Це сталось 12 квітня, але вже через день новим прем’єром став Володимир Гройсман, а Абромавичуса змінив Степан Кубів", - йдеться в статті.

Автор зазначає, що з того часу немає жодних повідомлень про призначення громадянина Мексики і Франції керівником держпідприємства з мільярдним експортним потоком.

"Торік Абромавичус доклав купу зусиль, аби звільнити Володимира Глушакова. Зрештою зараз маємо наступне: після Глушакова всіма справами заводу керує його заступник Дмитро Костюк, а іноземця на завод з невідомих причин просто не призначають", - зазначає видання.

Як наголошується, Глушакова звільняли під акомпанемент журналістського розслідування щодо експортних потоків "Електроважмашу" через британські "прокладки" за простою схемою.

Держзавод дешево віддавав свою продукцію британським фірмам "Pitfield Traders" і "ATG Overseas", а ті за більшою ціною віддавали все російській фірмі "Елмаш-ЛТО". І вже вона перепродувала товар кінцевим споживачам товарів "Електроважмашу" у Росії.

"Тобто вся різниця між ціною продажу британцям і кінцевими споживачами осідала на закордонних "прокладках" подалі від українських очей. За даними "Схем", лише на британській стадії осідало 20-25% від експортного потоку, який за рік загалом становить близько 1,5 млрд грн. Скільки ж осідало на російській взагалі невідомо", - наголошується в статті.

"Про це має знати засновник і директор "Элмаш-ЛТО" Георгій Бабаджан, співвласник парковки у Москві і лісопилки у Костромській області. Бо лише йому відомо, за якою кінцевою ціною продавались "електроважмашівські" двигуни та генератори для тепловозів – основний вид експорту харківського заводу в Росію", - пише автор.

Він додає, що розкриття цих даних торік допомогло урядовцям у боротьбі за звільнення від Глушакова.

"Однак халепа з призначенням наступника призвела до такого. Епопею з підписанням нових експортних контрактів на 2016 рік на 1,5 мільярда провів екс-заступник Глушакова Дмитро Костюк, який на заводі працював ще з 2012 року", - зазначається в матеріалі.

За даними джерела "Наших грошей" на митниці, експортна дорога харківських двигунів так само як і при Глушакові проходить через Сполучене Королівство до московського "Елмаш-ЛТО", яке зашилось монопольним отримувачем товару "Електроважмашу" у Росії.

За перший квартал 2016 на адресу "Елмаш-ЛТО" через Британію з української митниці пішло товарів на 259,42 млн гривень, а на адресу будь-яких інших компаній у інших країнах - 14,82 мільйони гривень.

"Навіть краща картина була у першому кварталі 2015 року, коли Глушакова з заводу ще ніхто не виганяв. Тоді на "Елмаш-ЛТО" поїхало 134,21 млн гривень з загальної суми експорту 259,76 млн гривень", - пише автор.

"Картина була би більш подібною до цьогорічної, якби через цю ж "прокладку" оформила поставку Гусиноозерская ГРЭС, яка за 94,76 млн гривень купила у харківського заводу турбогенератор змінного струму ТГВ-235-2МУЗ. Однак філія "Интер РАО-Электрогенерация" вирішила не гратись з митними траєкторіями і оформила замовлення безпосередньо на себе", - додає він.

Контрагенти "Електроважмашу" у перших кварталах 2015 і 2016 років.

Як наголошується, єдина видима відмінність між експортними політиками Костюка і Глушакова полягає в тому, що у порівнянні з минулим роком, зараз ціна на всі двигуни і генератори "Електроважмашу" для Росії впала на 10-20%.