В Україні загальні втрати енергії в розподільних мережах уже доходять до 25%, що навіть технічно складно уявити.

Про це пише у своїй статті для "Дзеркала тижня" Юлія Самаєва.

"Постачальникам (електроенергії, - ред.) начебто треба тільки поспівчувати - держава вимагає закласти в тарифи нульову рентабельність! Однак насправді номінальна відсутність прибутку з вітринного боку зовсім нікого не засмучує: з нього ж довелося б ще й відповідні податки відраховувати", - наголошує автор.

"Тим часом продавці вже дуже давно й, загалом-то, не особливо соромлячись пиляють гирі в підсобці - за рахунок завищення втрат і витрат, здатних зробити нерентабельними будь-які тарифи! Наприклад, загальні втрати енергії в розподільних мережах уже доходять до 25%, що навіть технічно складно уявити", - пише Самаєва.

За її словами, нарощують витрати й водоканали, два-три роки тому рівень втрат води при транспортуванні в них не перевищував 30%, нині - 50–60%. Частка електроенергії в тарифах на воду, що не перевищує в Європі 15%, в Україні вже перевалила за 30%, наголошує автор.

"Запитання, чому ніхто не кричить "ґвалт!" і всерйоз не займається виправленням такого катастрофічного стану речей, залишимо в розряді риторичних. Тут важлива інша очевидність: така державна "політика" відносно природних монополістів дозволяє їм декларувати збитковість постійно, лобіюючи дедалі нові й нові підвищення тарифів, заодно ще й виправдовуючи жалюгідну якість послуг", - йдеться у статті.

До того ж, згідно з дослідженням, виконаним експертами Центру економічної стратегії, через брак стимулів до економії енергоємність комунального сектора залишається неприпустимо високою.

"Так, порівняно з 2008 р. загальне споживання газу в країні скоротилося на 36%, але головним чином завдяки дворазовому падінню споживання газу в промисловості. А от населення, яке протягом 2008–2013 рр. споживало в середньому щороку 17 млрд кубометрів газу, почало заощаджувати лише 2014-го, скоротивши споживання на відносно незначні 2 млрд", - пише автор.

"Відсутність стимулів до енергозбереження, тотальне зношування житлового фонду, очевидний перекіс структури споживання у бік газу замість твердого палива й електроенергії призводять до того, що українці споживають у середньому набагато більше газу, ніж жителі сусідніх країн з порівнянними ВВП на душу населення та кліматичними умовами", - йдеться у статті.