Згідно з інформацією, оприлюдненою в п'ятницю ввечері на сайті українського парламенту, в етапах проходження законів зазначено, що їх "повернено з підписом президента".

Як повідомлялося, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості щодо реструктуризації зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд із комітетом кредиторів, що представляє тримачів цих українських зобов'язань приблизно на $9 млрд.

Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення решти суми буде відсунуто на чотири роки - з 2015-2023 на 2019-2027.

Для цього замість наявних 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою "Фінінпро") і кількох гарантованих державою кредитів ("Укравтодору", КБ "Південне" і "Укрмедснаба") із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних буде випущено дев'ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, що погашаються щорічно в 2019-2027 рр., зі ставкою купона 7,75% річних.

Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за наявними паперами будуть капіталізовані в нові єврооблігації.

Окрім цього, тримачі єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризованому боргу отримають 20-річні державні деривативи.

Платежі за ними здійснюватимуться в грошовій формі в доларах США залежно від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% - ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.

Зазначені умови за держдеривативами діятимуть тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 рази і сягне $125,4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік у доларах США, що є еквівалентом 3,183 трлн грн за курсом поточного прогнозу).

Окрім цього, в 2021-2025 рр. виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.

17 вересня Верховна Рада 307-309 голосами за необхідного мінімуму у 226 голосів ухвалила пакет урядових законопроектів про реструктуризацію приватного зовнішнього державного боргу, передає кореспондент агентства.

Пакет законів про реструктуризацію передбачає поправки до Податкового і Бюджетного кодексів, а також до закону про цінні папери та фондовий ринок для випуску нових інструментів - державних деривативів. Як зазначала міністр фінансів Наталія Яресько, зазначені законопроекти вже погоджено зі спеціальним комітетом кредиторів.

У змінах до Бюджетного кодексу буде врегульовано питання випуску, обслуговування та погашення державних деривативів і визначено пріоритетність реструктуризованих боргів щодо боргів, які не взяли участі у запропонованій борговій операції.

Поправки до Податкового кодексу містять особливі правила оподаткування доходів компаній, які є позичальниками за реструктуризованими гарантованими державою кредитами: йдеться про нульове оподаткування формального прибутку, який буде зафіксовано в балансах цих підприємств за підсумками реструктуризації.

Окрім цього, депутати проголосували за постанову, якою доручили Кабінету Міністрів забезпечити здійснення операцій з держборгом на погоджених із комітетом кредиторів умовах, а також дозволили тимчасове перевищення загального обсягу державного та гарантованого державою боргу над межею, встановленою Бюджетним кодексом (60% ВВП).

Після ухвалення законів умови реструктуризації мають бути схвалені власниками кожної серії єврооблігацій, включених у процес реструктуризації під час проведення окремої юридичної процедури.

Українська правда