Керівники компанії "ДТЕК" Ріната Ахметова під керівництвом генерального директора компанії Максима Тимченка розробили документ "Фортеця", який описує стратегію щодо захисту інтересів "ДТЕК" і тактичні кроки в період з січня по травень поточного року.

Про це в блозі на "Українській правді" пише народний депутат Мустафа Найєм.

За його словами, документ складається з чотирьох модулів, що описують стратегію щодо захисту інтересів "ДТЕК" і тактичні кроки в період з січня по травень поточного року. Дедлайни деяких заходів, наведених у документі, заплановані на липень-серпень. Між тим, велика частина заходів вже повинні бути виконані.

"План "Фортеця" був прийнятий на рівні правління компанії, а за його реалізацію відповідають дев'ять директорів різних напрямків і дочірніх підприємств, що входять до складу "ДТЕК", пише Найєм.

Той факт, що компанія "ДТЕК" Ріната Ахметова є абсолютним монополістом на ринку вугілля, необхідного для генерації електроенергії, відомий експертам і чиновникам на протязі багатьох років.

Однак, за словами депутата, всі ці роки компаніям Ахметова вдавалося йти від цього визначення банальним призначенням на ключові посади лояльних менеджерів.

Зокрема, глави Антимонопольного комітету (АМКУ) і НКРЕ (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг).

"Схема була проста. Маніпулюючи різними цифрами регулятор визнавав, що насправді Ахметов контролює не Х% ринку (вугілля, електроенергії і т.д), А Y%. Ці цифри передавалися в АМКУ, діяльність компаній визнавалася законною, і на цьому вся антимонопольна активність держави закінчувалася", - йдеться у блозі.

За словами депутата, якщо монополіст довгий час не контролюється, рано чи пізно його головним інструментом комунікації з суспільством і державою стає шантаж.

У даному випадку мова йде про ринок електроенергетики. Вугілля становить приблизно 70% у структурі собівартості електроенергії виробленої тепловими станціями. "ДТЕК" постачає приблизно 67% цього обсягу вугілля.

Таким чином, користуючись своїм монопольним становищем, Ахметов може диктувати практичну будь-яку ціну на свою продукцію, впливаючи на кінцеву вартість електроенергії. Ситуація ускладнюється ще й тим, що протягом останніх 23-х років держава змушена була дотувати збиткові шахти і покривати втрати виробників електроенергії з державного бюджету, тобто з нашої з вами кишені.

У минулому році "ДТЕК" виставляв ціну для свого вугілля у розмірі 1100 грн/тонна. За цією ціною вугілля входив до собівартості електроенергії, і виходячи саме з цієї ціни встановлювалися тарифи, в тому числі на електроенергію, яку виробляє "ДТЕК".

Цього року компанії Ахметова заявили, що той же вугілля буде коштувати 1500 грн/тонна. І оскільки "ДТЕК" монополіст, відмовитися від вугілля держава не може.

Найєм зазначає, що згідно зі звітами самої компанії, левову частку надбавки складають витрати на покриття різниці курсу валют при переоцінці кредитного портфеля і власне відсотки за кредитами.

Тобто, фактично, "ДТЕК" вимагає у держави враховувати своє вугілля за завищеною ціною, щоб мати кошти для виплати відсотків за своїми доларовими кредитами і компенсації зростання курсу долара. Щоб було зрозуміліше: кредитний портфель "ДТЕК" становить 3 млрд доларів.

Іншими словами Ахметов змушує платників податків розділити з ним втрати "ДТЕК" через підвищення курсу валют і допомогти виплатити відсотки по кредиту. А щоб "прохання" про допомогу виглядала переконливіше, в Києві з'являються шахтарі, страйкуючі проти невиплати зарплат та банкрутства галузі.

Але найцікавіше в цій схемі те, що згідно з даними самого "ДТЕК", підвищуючи собівартість свого вугілля, компанія не заклала на підвищення зарплат шахтарям жодної копійки. (Для розуміння, з першого кварталу 2014 до першого кварталу 2015 ДТЕК збільшив собівартість вугілля на 86%; зарплата шахтарів не змінювалася).

"На даний момент Ахметов переслідує дві мети. Перша, короткострокова, - виграти час для реструктуризації боргів "ДТЕК", у тому числі за рахунок держави. Друга, більш важлива - зберегти монопольне становище на енергоринку і не допустити перегляду тарифоутворення на енергоносії.

Економічна правда