Скасування спеціальних пенсій принесе звичайним пенсіонерам надбавку лише у 29 гривень.

Про це в своїй статті для "Дзеркала тижня" пише Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України.

"Хоча кількість спецпенсіонерів становить менш як 2% загальної кількості пенсіонерів, їх існування створює прецедент, викликаючи обурення переважної більшості пенсіонерів, пенсії яких в рази нижчі", - пише автор.

"Емоційне сприйняття та брак інформації призводять до того, що серед широких верств населення та політиків сформувалася думка, що фінансування спецпенсій забирає величезну суму коштів, тож їх скасування здатне зробити Пенсійний фонд бездефіцитним та істотно збільшити пенсії решті пенсіонерів", - наголошується в матеріалі.

Однак, як показують розрахунки за даними звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду, у 2013 році на виплату спецпенсій всього було спрямовано 9,2 млрд гривень, у тому числі 4,86 млрд - на виплату частини пенсій у рамках загальної солідарної системи і 4,36 млрд - на виплату частини пенсій, що перевищує розмір, визначений за загальними правилами.

Тобто максимальна сума економії у разі повного скасування спецпенсій становила б 4,36 млрд гривень, якщо цю суму поділити між звичайними пенсіонерами, кожен додатково отримав би по 29 гривень щомісяця.

Автор нагадує, що Кабінет міністрів має підготувати і подати до 1 травня на розгляд Верховної Ради проект закону про призначення усіх пенсій, в тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах.

У разі неприйняття до 1 червня 2015 року такого закону з цього дня будуть скасовані всі норми про пенсійне забезпечення осіб, яким пенсії призначаються за окремими законами України.

Таке формулювання завдання не тільки ставить жорсткі часові рамки, але і чи не змушує уряд підготувати, а парламенту - прийняти зазначений законопроект.

"Для прийняття політичного рішення щодо подальшої долі спецпенсій необхідно провести детальні фінансово-економічні розрахунки з використанням даних персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (не лише в рамках бюджетного року, а й на довгострокову перспективу) та докладніше вивчити зарубіжний досвід)", - підсумовує автор.