Через поточний економічний спад податкові органи переключають свою увагу з корпоративного сектору на заможних приватних осіб і власників бізнесу.

Про це йдеться в дослідженні E&Y.

Як зазначається, світова фінансова криза справила негативний вплив на активи заможних фізичних осіб ("ЗФО").

За даними дослідження Global Wealth Report, яке щорічно публікує Бостонська консалтингова група, у 2008 році обсяг світового багатства скоротився на 11,7% з 109,5 трлн доларів до 92,4 трлн доларів. Рік потому ситуація значно покращилася. Кількість заможних осіб могла повернутися на докризовий рівень, але стан державних фінансів залишається критичним.

Уряди різних країн визнають, що їм необхідно збільшити свої доходи і розглянути питання ефективності адміністрування та стягнення податків і застосування правил оподаткування до компаній та фізичних осіб.

В цілому, у 2014 році уряди внесли менше змін до ставок податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та непрямих податків у порівнянні з 2013 і 2012 роками.

Разом з тим, більшість країн розширили податкову базу на 2014 і наступні роки.

Податкові органи переключають свою увагу з корпоративного сектору на заможних приватних осіб і власників бізнесу.

Здебільшого, це відбувається через поточний економічний спад, що спричинив зниження прибутковості підприємств, хоча особисті статки постійно зростають.

За даними журналу "Форбс", у 2014 році зафіксовано рекордну кількість мільярдерів: 1 645 (з них 268 - нові). Загальна сума їх капіталу сягнула 6,4 трлн дол, в той час як у 2013 році сукупні бюджети США і КНР становили 4,9 трлн дол.

"Фізичні особи, які ухиляються від сплати податків та приховують доходи, стають основними мішенями для податкових органів, - коментує Галина Хоменко, старший менеджер групи Human Capital, керівник підрозділу з надання послуг приватним клієнтам EY в Україні.

За її словами, податкові інспекції застосовують різні інструменти, більшість з яких (наприклад, автоматичний обмін інформацією, правила контрольованих іноземних корпорацій (КІК) тощо) поки мало відомі на пострадянському просторі, але ця ситуація має змінитися найближчим часом.

"На жаль, незалежно від рівня розвитку податкового законодавства, багаті українці можуть використовувати різноманітні інструменти для ухилення від виконання вимог. Протягом минулих десятиріч прості інструменти податкового планування давали таку можливість, але ситуація змінилася. Сьогодні заможні люди, в тому числі українці, готові платити податки. Питання податкового планування полягає не тільки в тому, як платити менше, використовуючи правові інструменти, але де (наприклад, в якій країні) та як платити, щоб капітал і прибутки після сплати податків можна було вільно використовувати у цивілізованому світі не тільки самому підприємцю, але і його/її нащадкам", - додає Хоменко.

Шість із 16 країн, включених до огляду "Багатство у центрі уваги", стягували солідарні податки протягом 2010-2013 років, хоча це не єдині країни, які так роблять.

У Європі Чехія, Греція, Італія, Португалія, Словаччина та Іспанія також стягують такі податки. Строки, підстави і загальний розмір застосовуваних податків значно відрізняються в різних країнах.

Значне підвищення податків для бізнесу пов’язане з двома проблемами. Цей крок є політично неприйнятним та, як стверджує більшість економістів, несприятливим для інвестицій.

Таким чином, 1) рівень споживання і 2) податок на прибуток залишаються основними важелями вирішення проблеми бюджетного дефіциту з точки зору оподаткування.

Економічна правда