Уряд відмовляється проводити бюджетну реформу й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

До таких висновків дійшли експерти "Реанімаційного пакету реформ" (РПР), аналізуючи запропонований урядом варіант змін до Державного бюджету (законопроект №2147 від 16 лютого).

За їх словами, вони вітають уточнення макроекономічних показників - збільшення номінального ВВП з 1,721 трильйона гривень до 1,850 трильйона гривень, інфляції з 13% до 26,7% і девальвації з 16 до 21 гривні.

Втім, зазначають експерти, такий крок уряду лише частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, і не усуває їх повністю.

На думку експертів РПР основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету може бути: більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим, що прогнозується, завищені очікування уряду щодо податкових надходжень до держбюджету, а також малоймовірні надходження від приватизації, які Кабмін запланував на рівні 17 мільярдів гривень.

Є також ряд інших ризиків, які перелічені в аналітичній оцінці експертів РПР. Зокрема залишається високою ймовірність неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов'язань.

Експерти представили ряд пропозицій до Держбюджету, для включення в роботу бюджетного комітету Верховної Ради. Йдеться про вжиття заходів щодо скорочення наступних видатків:

1,35 млрд грн – скорочення фінансування Генпрокуратури у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу (окуповані території);

1,7 млрд грн – скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

4,2 млрд грн – скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу на окупованих територіях та необґрунтоване підвищення витрат на апарат МВС у 2015 році);

10,7 млрд грн  - скорочення витрат на постачання газу до територій, що окуповані російськими військами;

1,5 млрд грн – скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

0,6 млрд грн – скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

2,1 млрд грн - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ;

0,4 млрд грн - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами.

Крім цього, на думку експертів РПР, можна значно скоротити видатки Пенсійного фонду - шляхом інвентаризації та перевірки, тобто через скорочення так званих "неіснуючих пенсіонерів". За їх розрахунками, це дозволить заощадити 20 млрд грн.

Також на думку експертів РПР, уряд повинен розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат, окрім лише з Держбюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі, як охорона здоров'я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їхнього фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші.

Цими видатками, зазначають експерти, уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.