Оподаткування нежитлової нерухомості введено в Україні з 1 січня 2015 року, місцевим органам влади делеговані повноваження щодо встановлення ставки податку.

Це закріплено законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи", текст якого оприлюднено на сайті газети "Голос України".

Так, ставка податку за 1 кв. м загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб встановлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року - 1218 грн на місяць).

Закон передбачає пільги зі сплат и податку на нерухомість для фізичних осіб. зокрема, база оподаткування квартири зменшується на 60 кв. м, будинк у - на 120 кв. м. У разі одночасного перебування у власності платника податків різних типів об'єктів житлової нерухомості база оподаткування зменшується на 180 кв. м.

За наявності у власності платника податків більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу податок нараховується, виходячи з сумарної загальної площі об'єктів, зменшено ї на 60 кв. м для квартир і на 120 кв. м для будинків.

За наявності у власності об'єктів житлової нерухомості різних видів податок нараховується, виходячи з сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшено ї на 180 кв. м.

Місцеві ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, а також визначати пільги із податку з житлової нерухомості для фізичних осіб залежно від рівня доходів і майнового стану.

Пільги щодо податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподаткування, що використовуються з метою отримання доходів.

Не підлягають оподаткуванню будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, зокрема, у зв'язку з аварійним станом, а також житло, яке належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.

Не є об'єктом оподаткування нежитлова нерухомість, що використовується суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність в малих архітектурних формах (МАФ) і на ринках; будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх ніх підприємств.

Нарахування суми податку з об'єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, проводиться контролюючим органом за місцем реєстрації власника нерухомості.

Інтерфакс-Україна