З 1 січня 2015 року всіх власників нерухомості, розташованої на території України, змусять платити податок на нерухомість за новими правилами.

Про це повідомляє прес-служба Юридичної компанії "Алексєєв, Боярчуков і партнери".

Як наголошується, законодавець зменшив пільгову площу житлової нерухомості, а також обклав податком торгові, офісні і складські метри.

За винятком об'єктів нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що здійснюють свою діяльність у МАФах і на ринках, а також з будівель промисловості, і споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

"Пільги зі сплати податку на житлову нерухомість будуть надаватися фізичним особам - власникам квартир або їх частин у розмірі 60 кв. м., власникам житлових будинків або їх частин у розмірі 120 кв. м., А у випадку, якщо у власності одного власника одночасно знаходяться і квартири і житлові будинки, в тому числі їх частини, площа що не обкладається податком становитиме 180 кв. м", - пояснює юрист департаменту податкової практики ЮК Євген Васьковський.

"Оподатковуватимуться тільки квадратні метри, що перевищують пільгову площу", - заявив Васьковський.

Встановлювати розмір ставки податку на нерухомість - прерогатива сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування і типів об'єктів нерухомості.

"Остаточна ставка податку на об'єкти нерухомості не може перевищувати 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. Оскільки на 1 січня 2015 року розмір мінімальної зарплати в Україні становить 1,218 тисяч гривень, то максимальна ставка податку на нерухомість буде 24,36 гривні за 1 кв м", - повідомляє Васьковський.

При цьому юрист акцентує увагу на важливому моменті - податком на нерухомість обкладається вся житлова і нежитлова нерухомість, в тому числі і допоміжні нежитлові приміщення, інформація про які є в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

До допоміжних нежитлових приміщень можуть відноситися гаражі, сараї, хліви, літні кухні, майстерні, трансформаторні підстанції, котельні і бойлерні.

"Податкові органи нараховують податок на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та на підставі оригіналів документів на право власності на таке майно. І якщо самовільно знести одну з допоміжних будівель, але не зареєструвати відповідні зміни в установленому порядку, податкові органи включать податок на знесену споруду в повідомлення-рішення", - заявив Васьковський.

Це стосується і будинків, які були розгромлені під час війни. Сам факт, що від будинку залишилися тільки руїни, не звільняє його власника від податку на нерухомість.

"Відповідно до Податкового кодексу, житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, яка визнана такою згідно з рішенням місцевих рад, не є об'єктом оподаткування. Тобто для того щоб податкові органи не нараховували податок на зруйновану нерухомість, необхідне відповідне рішення місцевих рад про непридатність такої нерухомості для проживання", - констатує юрист.

Ще одна важлива деталь - ніяких преференцій для власників нерухомості в зоні АТО Податковим кодексом не передбачено, тому податкові органи повинні нараховувати податок на нерухомість на об'єкти в зоні АТО.

Крім того, жителів окупованих міст Донецької і Луганської області, які свого часу придбали об'єкти нерухомості на мирній території України, також зобов'яжуть сплатити податок на нерухомість.

"Цей податок сплачується до місцевих бюджетів за місцем знаходження нерухомості. Тобто якщо один власник володіє нерухомістю і в Києві, і в Донецьку, і в інших містах або селищах, він отримає повідомлення-рішення про сплату податку за кожен об'єкт нерухомості в бюджет того міста або селища, в якому така нерухомість знаходиться", - резюмує юрист.