Зовнішня політика СРСР, а потім і Росії була найбільш агресивною в моменти, коли ціни на нафту на світових ринках досягали максимуму.

Про це пише The Economist.

"У грудні 1979 року радянські війська вторглися в Афганістан. Ціна на нафту в той час була на піку в 101 долар за барель. Висока ціна в поєднанні з швидко зростаючим видобутком нафти в Західному Сибіру забезпечили Радянському Союзу величезні доходи", - пише видання.

Замість того, щоб залишити ці гроші "на чорний день", радянський уряд витратив їх на "іноземні пригоди" та імпорт продуктів харчування.

Через сім років ціна на нафту марки Brent впала до 30 доларів за барель, а Михайло Горбачов почав політику перебудови і зближення із Заходом. Високі ціни на нафту збіглися з радянською агресією, а як тільки ціна впала, СРСР став більш демократичним і дружнім по відношенню до Заходу, йдеться у статті.

Зв'язок вартості нафти і зовнішньої політики зберігся і після розпаду Радянського Союзу і переходу до ринкової економіки, а нафта і газ залишалися головними джерелами російських експортних доходів.

Коли Володимир Путін прийшов до влади, ціна на нафту становила 25 доларів за барель. Путін вступив у союз з Америкою, не заперечував проти розширення НАТО в країнах Балтії, і розглядав 11 вересня 2001 року як шанс Росії, на зближення з НАТО, зазначає The Economist.

Через сім років ціна на нафту становила 105 доларів за барель, і Росія вторглася в Грузію. Відносини з Америкою впали до найнижчої точки, але через світову фінансову кризу нафта впала до 67 доларів за барель, що змусило Росію піти на перезавантаження відносин з США, хоча вони незабаром все одно зіпсувалися, йдеться у статті.

Остання і найсерйозніша російська авантюра сталася в Україні, коли ціна на нафту була вище 100 доларів за барель, РФ здійснила анексію Криму.

Автор зазначає, що після того як ціни на нафту знову пішли вниз, Путін не поспішає зближуватися з заходом. Замість цього він запропонував своїм громадянам війну і патріотичну ейфорію в якості компенсації за падаючу ціну на нафту і відсутність економічного зростання.

"У 2015 році ми побачимо поєдинок між режимом Путіна і ціною на нафту. І це буде не дуже приємне видовище", - пише видання.