Національний банк у 2014 році продовжив традицію реалізації ліквідних активів, в тому числі і золота, замість того, щоб реалізувати цінні папери, які становлять 70% міжнародних резервів.

Про це заявив заступник директора ГО "Публічний аудит" Матвій Холошин. 

Він вказує на необдумане витрачання міжнародних резервів, які через штучне утримання курсу перед виборами, а також фінансування НАК "Нафтогаз України" вичерпались більше ніж у половину.

Від початку 2014  року золотовалютні резерви зменшилися майже на 13 млрд доларів (750 млн доларів у золоті) – до 7,53 млрд доларів.

"НБУ пішов шляхом так званої оптимізації міжнародних резервів, продаючи золото, і тим самим продовжив традицію реалізації ліквідних активів. Досить дивно: чому, маючи понад 6 млрд доларів у цінних паперах, вирішено реалізовувати золото?", - зазначає експерт.

"Очевидно, цінні папери не мають достатньої ліквідності та не можуть бути реалізовані в необхідному обсязі навіть за номінальною вартістю. Якщо так, обсяг міжнародних резервів України є номінальним і може мати значно менше значення, оскільки реальна ринкова вартість цінних паперів, які становлять 70% його структури, невідома", - додає він.

Холошин також відзначає причини стрімкого знецінення гривні.

"Нацбанк почав емітувати гривню не тільки шляхом "друкування" банкнот, а й у вигляді незабезпечених безготівкових коштів, які спрямовувалися як на підтримку ліквідності банків (рефінансування за підсумками року – 210 млрд гривень), так і на фінансування дефіциту держбюджету (наприклад, шляхом придбання ОВДП, загалом протягом року на суму понад 160 млрд гривень)", – каже експерт. 

За його словами, частково зазначені кошти використовувались фінустановами на виплату депозитів населення, яке в умовах стрімкого падіння вартості гривні почало масово забирати вклади.

За попередніми даними, відтік депозитів у 2014 році сягнув еквіваленту 120 млрд гривень, із яких – 8 млрд  доларів і близько 50 млрд гривень. 

"Ті громадяни, яким вдалось зняти власні кошти, отриману готівкову гривню намагалися конвертувати в більш надійну валюту, збільшуючи тим самим попит на неї та, відповідно, знижуючи вартість національної грошової одиниці", – пояснює Холошин.

Він додає, що такий розвиток ситуації був прогнозованим та зрозумілим для всіх фахівців банківського сектору. 

"Тому, якби про це на увесь голос заговорила громадськість, можна було б уникнути наповнення обігу незабезпеченою гривнею в обсязі понад 370 млрд гривень", – зауважує експерт. 

Поряд з цим, наголошує він, за офіційною статистикою НБУ, яка не враховує перелічені вище кошти, кількість готівки в обігу збільшилась тільки на 50 млрд гривень, а грошова база в цілому на 34 млрд гривень.