"Газпром" після відмови від "Південного потоку" на користь нового газопроводу до Туреччини такою ж потужністю 63 млрд куб м не відмовиться від ідеї припинити транзит газу в Європу через Україну до 2020 року, коли закінчиться діючий контракт.

Про це пише газета "Комерсант".

За словами джерел видання в галузі, нова труба може бути прокладена за найкоротшим маршрутом через Чорне море - приблизно паралельно газопроводу "Блакитний потік", а потім піде в західну Туреччину до кордону з Грецією, де створять пункт здачі газу.

Одночасно "Газпром" збирається вести переговори з європейськими компаніями, які отримують газ через Україну, щоб замінити закріплені в їх довгострокових контрактах пункти здачі (зараз для більшої частини обсягів це австрійський Баумгартен) на новий турецький хаб.

Але газопроводи для поставки цього газу на свої ринки європейці повинні будуть будувати самі.

Така конструкція повністю змінює конфігурацію газових потоків у південній та центральній Європі, при цьому геополітичну вагу Туреччини як транзитної країни різко збільшиться.

Співрозмовники "Комерсанта" на ринку вказують на значні ризики.

"Навіть не кажучи про те, наскільки складними будуть переговори по зміні пунктів здачі, європейці цілком можуть поставити питання про їх перенесення не так на кордон Туреччини та Греції, а на кордон Росії та України, щоб використовувати українську ГТС", - говорить один з них.

А головне, залишається неясним, яким чином споживачі "Газпрому", крім Греції, Туреччини та Болгарії, отримають газ з нового хаба.

Найбільше газу через Україну зараз отримує Італія - близько 25 млрд куб м. Її постачання можна організувати, побудувавши порівняно коротке розширення TAP, тим більше що ще кілька років тому опрацьовувалася гілка "Південного потоку" в Італію.

Але для постачання Угорщини, Австрії та Словаччини потрібно створення нової великої газопровідної системи потужністю близько 20 млрд куб м в рік.

Є й інший варіант-розширення поставок по північному маршруту через "Північний потік". Австрія і Словаччина вже де-факто забезпечуються газом "Північного потоку" не через Україну, а через Чехію по газопроводу Opal.

Якщо компанія не встигне побудувати заплановані потужності до 2020 року або зазнає невдачі в переговорах про перенесення пунктів здачі газу, доведеться домовлятися з Україною про продовження транзитного контракту або порушити договори з клієнтами в Європі на 40 млрд куб м на рік (приблизно 14 млрд доларів за поточною ціною).