Падіння цін на нафту, частково викликане "сланцевою революцією" в США, вдарить по Росії та Ірану сильніше, ніж санкції Заходу.

Про це пише "Прайм" з посиланням на видання The Los Angeles Times.

З червня ціни на "чорне золото" на світових ринках впали приблизно на 20% у зв'язку зі збільшенням видобутку нафти і уповільненням економічного зростання в Азії та Європі.

Падіння цін на нафту посилює політичний та економічний тиск на Росію, проти якої введені санкції через анексію Криму і "дії" на сході України, йдеться у публікації.

Ситуація, що склалася, є ударом і для Тегерана, оскільки іранський президент Хасан Рухани обіцяв поліпшити стан стагнуючої економіки, незважаючи на західні санкції, зазначає газета.

Крім того, падіння цін на нафту послаблює позиції Ірану в переговорах щодо ядерної програми.

На думку деяких аналітиків, зниження цін може виявитися довгостроковим трендом, оскільки в світі все активніше застосовують технології, для яких потрібно менше бензину, наприклад електромобілі. Ще одним фактором може виступати розвиток фрекінгу.

Варто відзначити, що напередодні джерела, близькі до офіційних представників Ер-Ріяда, повідомили, що Саудівська Аравія відчуває себе комфортно в умовах зниження вартості нафти і готова "терпіти" ціни в діапазоні 80-90 доларів від року до двох років.

За інформацією ЗМІ, в останні дні Саудівська Аравія провела кілька приватних зустрічей з учасниками нафтового ринку та аналітиками, на яких прояснила свою позицію у зв'язку зі зниженням цін.

До політики зниження цін, за інформацією видання Wall Street Journal, підключився і Іран. Минулого тижня країни ЄС зняли ембарго на закупівлі іранської нафти, яке діяло майже 8 років.

Нагадаємо, бюджет РФ на період до 2017 року зверстаний з розрахунку ціни на нафту Urals в 100 доларів за барель. Рахункова палата Росії вважає, що є серйозні ризики, що ціна в реальності буде нижчою.

На даний момент ЦБ і уряд опрацьовують "стресовий сценарій" для економіки, що припускає зниження цін на нафту до 60 доларів.