Центр соціально-економічних досліджень "Case Україна" запустив онлайн-калькулятор "Рахунок від держави", який розраховує, на які потреби держава витрачає податки з зарплат і від приватних підприємців.

Про це повідомляє AIN.UA.

Для того щоб дізнатися куди пішли ваші гроші, потрібно ввести щомісячну зарплату або вказати, що ви є приватним підприємцем, а потім вказати розмір єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Також можна вказати, які підакцизні товари ви купуєте, і в якій кількості. Після цього сервіс автоматично розрахує, в які галузі держбюджету пішли ваші гроші.

Розрахунок робиться на основі податкових ставок на єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок і імпортне мито.

Після чого, податки кожної людини розподіляються в тих же пропорціях, що і бюджет. Як видно з калькулятора, більша частина податків йде на виплату пенсій та освіту.

Наприклад, при "чистій" річній зарплаті в 120 тисяч гривень, 67 тисяч гривень піде на утримання пенсіонерів, ще близько 10 тисяч гривень - на забезпечення роботи ВНЗ та шкіл. На збройні сили при цьому, витрачається трохи більше 1% податків - всього півтори тисячі гривень.

джерело ain.ua

Засновник сервісу Юлія Шибалкіна розповіла, що головна мета такого калькулятора - це виховання мислення "платника податків", який платить гроші і хоче взамін якісні послуги. Що цікаво, громадяни які одержують зарплату в конвертах, все одно платять податки, коли купують бензин, алкоголь, сигарети або інші підакцизні товари.

"Навіть якщо ви ніколи власноруч не відносили гроші в бюджет, ви однаково поповнюєте казну щоразу, коли отримуєте зарплату або коли купуєте щось в магазині", - пишуть творці сервісу.

На їх думку, цей калькулятор також підтверджує, що жодна з державних послуг не є безкоштовною - ні освіта, ні медицина, ні охорона порядку.

Між тим, на думку аналітичної компанії IDC, втрати держбюджету України в 2013 році через ухилення від сплати ПДВ імпортерами ноутбуків, планшетів і телефонів, становили близько 233 млн доларів.

Причому ця цифра не враховує пов'язані втрати, які згодом несе держава, відшкодовуючи недобросовісним імпортерам "неіснуючий" ПДВ.