Провідні західні економіки спроможні без значних втрат для себе витримати наслідки як самих санкцій проти Росії, так і ймовірних дій Москви у відповідь.

Група експертів найбільшого банку Німеччини під керівництвом його головного економіста Давіда Фолькерста-Ландау підрахувала можливі збитки від економічних штрафних заходів проти Росії, до котрих можуть вдатися Євросоюз та США у разі подальшого загострення ситуації в Україні.

Як зазначається, реальну небезпеку становили б лише повне припинення експорту до ЄС російських енергоресурсів або ж дефолт РФ.

Однак обидва ці варіанти німецькі експерти вважають малоймовірними. Водночас вони вказують на проблеми, які унаслідок "війни санкцій" можуть виникнути в окремих країн ЄС та галузей європейської економіки.

Для початку експерти Deutsche Bank аналізують нинішній стан російської економіки. Однією з її типових рис вони називають відтік капіталу, котрий спостерігається у Росії вже багато років, однак останнім часом значно збільшився. Це є "важким ударом для і так уже ослабленої російської економіки", підкреслюється в дослідженні.

Ще одним наслідком конфлікту з Україною та непрямим результатом уже застосованих проти окремих осіб, банків та фірм санкцій стало суттєве збільшення вартості фінансових ресурсів для позичальників з Росії.

Автори дослідження відзначають, що унаслідок девальвації рубля, з одного боку, збільшилася інфляція. Однак, з іншого боку, це поповнило доходи бюджету РФ, унаслідок чого "в уряду з'явилися певні можливості для збільшення державних видатків".

Це дозволить російській владі "обмежити економічні наслідки подальшої ескалації нинішньої кризи", зазначається в дослідженні.

"Тривалого конфлікту в Україні та продовження невизначеності вже самих по собі, напевно, достатньо для того, аби викликати рецесію", - вважають експерти DB Research.

Однак якщо Захід таки застосує "суттєві" фінансово-економічні санкції проти Росії, країна, судячи з усього, "впаде у глибоку рецесію", говориться в дослідженні.

Його автори не виключають, що в такому разі економічний спад у Росії може сягнути 10%, як це було після дефолту 1998 року або під час кризи 2008-2009 років.

Ймовірна рецесія в Росії вплине на європейських експортерів, однак доволі нерівномірно.

Найбільшою мірою падіння попиту відчують "деякі маленькі країни на східних кордонах Єврозони", наприклад, Естонія та Фінляндія, у котрих на російський ринок ідуть понад 10% експорту.

У той же час для Франції, Італії та Іспанії втрати будуть незначними, адже частка Росії в їхньому експорті не перевищує 2,5%, та й частка самого експорту у ВВП цих країн відносно невелика.

Німецька хвиля