Разом з Кримом Росія захопила область морського шельфу з правами на ресурси, які потенційно коштують трильйони доларів.

Про це пише УНІАН з посиланням на The New York Times.

"Росія подала приєднання як повернення території, що належить їй по праву, і не привертала увагу до нафтогазової лихоманки, яка останнім часом загострюється в Чорному морі", - пише журналіст Вільям Дж. Брід. Але приєднання Криму - це панування над нафтогазовими родовищами і найсильніший удар по надіях України на енергетичну незалежність, вважає він.

Зі свого боку, прес-секретар президента Путіна Дмитро Пєсков сказав, що між приєднанням Криму й енергоресурсами "немає зв'язку", і, як переказує його слова газета, "додав, що нафта і газ Росію навіть не хвилювали", передає Інопресса.

Exxon Mobil, Royal Dutch Shell та інші великі компанії вже провели геологорозвідку в Чорному морі. Деякі аналітики нафтової галузі стверджують, що потенціал Чорного моря може змагатися з ресурсами Північного моря. На думку американського геолога Вільяма Б. Ф. Райана, з приєднанням Криму Росія дістала потенційно "найкращі" глибокі родовища нафти.

На погляд аналітиків, перешкодою для освоєння ресурсів можуть стати санкції, які обмежать доступ до західного фінансування і технологій. Але вони зазначають, що Росія вже поглинула "кримський підрозділ української національної газової компанії".

Видання нагадує хроніку "нафтогазової лихоманки". Трохи більше двох років тому біля берегів Румунії було виявлено велике родовище газу. У квітні 2012 року прем'єр-міністр Путін підписав з італійською Eni угоду про геологорозвідку в російській зоні в північно-східній частині Чорного моря.

У серпні 2012 Україна оголосила про угоду з групою компаній під керівництвом Exxon. Ставилося завдання видобувати нафту і газ в Чорному морі. Російська компанія "Лукойл" претендувала на той же контракт, але Україна обрала заявку Exxon.

Заглянувши в договір про приєднання Криму до Росії, автор виявив одну прісну фразу, яка свідчить, що "розмежування морських просторів Чорного та Азовського морів буде регулюватися міжнародним правом".

24 березня румунська газета Romania Libera оголосила: "Румунія і Росія стануть сусідами" )зважаючи на нові морські кордони) - і навела думки експертів: Грузія, Туреччина, Болгарія і Румунія неофіційно визнають анексію Криму, "щоб уникнути відкритого конфлікту".

Аналітики прогнозують, що після приєднання Криму буде змінений проект газопроводу "Південний потік" - його прокладуть не в обхід, через турецькі води, а новопридбаною акваторією. Щоправда, українська криза поставила майбутнє "Південного потоку" під сумнів.

"Що стосується видобутку нафти у водах, на які претендує Росія, то компанії заявляють, що їх колишні домовленості з Україною опинилися в підвішеному стані. На думку аналітиків, найближчим часом нові контракти навряд чи будуть підписані, якщо врахувати продовження заворушень у регіоні та спроби США посилити тиск на Росію", - йдеться в статті.

У квітні США ввели санкції проти "Чорноморнафтогазу" - компанії, націоналізованої урядом самопроголошеної Республіки Крим. Заступник міністра торгівлі США Ерік Л. Хіршхорна заявив, що це енергійний прояв засудження російського "вторгнення в Україну і експропріації українських активів".