В Україні має бути введений мінімальний термін оренди земель сільгосппризначення.

Про це йдеться у прес-релізі "Української аграрної асоціації".

"Таке рішення дозволить не лише захистити землі від виснаження, а й підвищити інвестиційну привабливість аграрного сектора України", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, в Україні другий рік поспіль спостерігається падіння обсягів прямих іноземних інвестицій. Якщо в 2012 році в Україну інвестовано 7,4 млрд доларів, в 2013 - 3,4 млрд доларів, то за січень-лютий 2014 року спостерігається відтік інвестицій з країни.

На думку експертів УАА, для того щоб змінити ситуацію, Кабінету міністрів та Верховній Раді необхідно насамперед зосередити свої зусилля на залученні інвестицій в головну на сьогоднішній день галузь української економіки - сільгосптоваровиробництва.

"Галузь вимагає серйозних змін у державному регулюванні, в тому числі у вдосконаленні умов оренди землі" - говорить Володимир Макар, голова "Української аграрної асоціації".

"Незважаючи на те, що в Україні спостерігається поступове збільшення середнього терміну оренди земель, кожен другий земельний пай все ще здається на короткостроковий період - 1-5 років", - повідомляє прес-служба.

Також зазначається, що короткострокова оренда не стимулює орендарів стежити за родючістю ґрунтів, веде до виснаження і висушування земель. При цьому більше 60% договорів оренди все ще укладається в натуральній формі - вони оплачуються зерном, паливом, наданням послуг, ціни на які часто встановлюють самі орендарі.

Необхідність введення в Україні мінімального терміну оренди земель сільгосппризначення підтверджує і світовий досвід. У багатьох країнах ЄС (Австрії, Бельгії, Франції, Італії, Португалії, Нідерландах та інших країнах) мінімальний термін оренди землі встановлено на законодавчому рівні.

Таким чином, власники землі в Європі та орендарі можуть здійснювати довгострокове планування, дотримуватися сівозміни, залучати кредити на вигідних умовах.

"Раніше УАА опублікувала "Програму розвитку АПК України до 2020 року". Документом передбачається перехід від прямих дотацій до податкової підтримки АПК, системна дерегуляція, зміна ролі держави на аграрному ринку, реформування земельних відносин, освіти і науки в АПК", - зазначається у повідомленні.