Тримісячна політична криза посилила проблеми в економіці України: від зниження інвестицій до купівельного попиту.

Про це пише "Комерсант-Україна".

Політична криза в Україні, яка дестабілізує країну вже більше трьох місяців, надала негативного впливу на економіку. І це при тому, що до цього економіка майже півтора року перебувала в стані рецесії.

У результаті з грудня країна нездатна функціонувати без багатомільярдної зовнішньої фінансової підтримки, пише видання.

За оцінкою в.о. міністра фінансів Юрія Колобова, в найближчі два роки Україна знадобиться плановий обсяг макрофінансової допомоги в розмірі 35 млрд доларів.

При цьому отримання першого траншу кредитної підтримки необхідно країні вже протягом найближчих тижнів. На поточний момент ЄС за підтримки МВФ вже почав обіцяти Україні 20 млрд євро.

Статистичні дані показують, що економіка України вже почала повертатися в стан рецесії.

Якщо реальний ВВП в IV кварталі минулого року зріс на 3,7% через хороший врожай зернових і збільшення виробництва в металургії на тлі очікування відновлення світового попиту, то вже в січні стало зрозуміло, що ВВП знову почне скорочуватися.

Темпи падіння промислового виробництва в січні прискорилися до 5% після 0,5% у грудні. Однак справжні потрясіння для економіки ще попереду.

Зниження макропрогнозів не тільки підтверджує складну здійснимість держбюджету-2014 за доходами і, як наслідок, за видатками, а й, швидше за все, спонукає бізнес знизити свої інвестиційні витрати.

Тільки за 2013 капітальні інвестиції в Україну скоротилися на 11,1% (всього вкладено 247,9 млрд гривень), тоді як роком раніше вони збільшилися на 8,5%.

Конфліктна політична ситуація вплинула і на поведінку споживачів. Індекс споживчих настроїв, що розраховується дослідницькою компанією GfK Ukraine, за підсумками січня показав найгірший показник з квітня 2011 року.

Саме коливання споживчого попиту стали основною проблемою, з якою зіштовхнулися підприємства.

Як пише видання, протилежна ситуація спостерігається на ринку промислових товарів.

"Люди купували в основному продукти харчування, тоді як попит на одяг і взуття впав на 7-10%. Зараз ми очікуємо покращення ситуації, але у зв'язку з проблемами з виплатою зарплат і пенсій незрозуміло, коли ж саме буде це покращення", - розповіла голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт. Ще гірше виявився попит на брендові речі.

"В цілому по країні попит впав на 15-20%. Панічний попит на окремі види продуктів харчування вплинув на зниження інтересу на непродовольчі товари - гроші перетекли з однієї кишені в іншу", - зазначає власник мережі Zeebra (мережа магазинів Butlers, SIX, IAM, Glossip) Дмитро Єрмоленко.

За його словами, у разі швидкого розв'язання політичної кризи інтерес українців до покупок може зрости.

"Хоча через девальвацію гривні вийти на торішній рівень напевно не вдасться", - уточнює він.

У реальному секторі економіки на роботу компаній найбільше вплинула навіть не політична криза, а викликана ним фінансово-валютна криза і зниження ліквідності.

Найболючішими для компаній стали обмеження щодо проведення валютних платежів, введені НБУ для утримання курсу гривні: покупка валюти на шостий операційний день після резервування гривні на спецрахунку.

Бізнес також негативно оцінив неможливість протягом дня користуватися зарахованими на рахунок грошима.

Зміна влади в країні сприймається бізнесом як шанс змінити модель взаємодії з державою.

Як повідомляється, ситуацію може поліпшити підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом, що включає створення зони вільної торгівлі.