НАН спробував обґрунтувати запити Януковича
Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук спробував обгрунтувати заяву президента Віктора Януковича про те, що угода з ЄС обійдеться країні в 160 мільярдів євро.
Про це пише "Комерсант Україна".
За інформацією видання, в ході саміту Східного партнерства європейські чиновники піддали сумніву обґрунтованість заяви Януковича про те, що підписання угоди про асоціацію з ЄС обійдеться Україні в 160 млрд євро в період до 2017 року.
"160 млрд євро є непропорційними, неймовірними витратами. Ця цифра, навіть якщо розділити на десять років, становить приблизно 10% українського ВВП", - заявив єврокомісар з питань розширення ЄС та європейської політики сусідства Штефан Фюле.
В опублікованій напередодні статті посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив: "Я не бачив жодного дослідження, яке б доводило ці цифри, тому не знаю, як їх вирахували".
Український уряд так і не оприлюднив це дослідження, але вчора директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць представив короткі розрахунки.
За його словами, необхідна сума була оцінена виходячи з витрат на модернізацію економік Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини.
Як повідомляє видання, вчені не намагалися оцінити витрати України на виконання конкретних пунктів угоди про асоціацію з ЄС, не проводився і секторальний аналіз необхідних інвестицій за галузями.
В інституті лише підрахували, що в економіки цих чотирьох країн з моменту підписання угод про асоціацію в 1991-1994 роках до отримання членства в ЄС у 2004 році, а також в наступний період до 2013 року було вкладено 149 млрд євро.
Методика українських вчених звелася до того, що сума витрат за 22 роки була розділена на населення чотирьох країн і помножена на населення України. Отриманий показник - 104,2 млрд євро - був збільшений до 156,3 млрд євро завдяки "структурному фактору - станом соціальної інфраструктури та зношеності основних фондів".
"Використовувати для розрахунків всю фінансову допомогу ЄС некоректно, оскільки більшу її частину країни отримали не в процесі підготовки до членства, а згодом", - впевнена викладач Київської школи економіки, старший науковий співробітник Київського економічного інституту Олена Бесєдіна.
"Більше того, навіть суми, отримані до 2004 року, були спрямовані на підготовку цих країн до вступу в ЄС. Відносно України мова поки йде лише про створення зони вільної торгівлі", - говорить керівник аналітичного департаменту SP Advisors Віталій Ваврищук.
Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"