Українці отримали хороший захист від невиплат заробітних плат через простій, що виник не з їх вини.

Про це пише "Комерсант-Україна".

Як повідомляється, 17 жовтня Конституційний суд оприлюднив своє рішення, роз'яснивши, що до поняття "належна працівникові заробітна плата" слід відносити всі виплати, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору та у відповідності з державними гарантіями, встановленими законодавством.

До них, зокрема, віднесено і виплати за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Судді КС також роз'яснили, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати не має строків давності. Рішення суду є обов'язковим і не може бути оскаржене.

Як повідомляється, приводом для розгляду стало звернення до КС громадянки Людмили Присяжнюк, яка просила роз'яснити положення ч 2 ст . 233 кодексу законів про працю і ст 1 12 закону "Про оплату праці", посилаючись на неоднозначне трактування цих норм судами, зокрема, поняття "належна працівникові заробітна плата"

Стаття КЗпП говорить, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмежень будь-яким строком. Однак у цій статті не зазначено, чи відноситься виплата за простій до заробітної плати.

Згідно зі ст. 34 КЗпП , простій - це "зупинка роботи, яка була викликана відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами".

Наприклад, підприємство може бути зупинено через відсутність сировини або комплектуючих; через несплату рахунків за світло, газ, що призвело до їх відключення; у зв'язку з "виникненням ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівників", пише видання.

Юристи пояснюють, що до цього часу суди неоднозначно трактували КЗпП щодо строків давності звернення позовів про стягнення виплат за час простою.