Банкам при наявності поручительства або майнової поруки невигідно банкрутити своїх позичальників.

Таку думку висловив партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Максим Копейчиков, коментуючи Постанову Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року.

"Банкам при наявності поручительства або майнового поручительства третіх осіб невигідно банкрутити своїх позичальників, оскільки в цьому випадку повернути гроші буде практично неможливо", - заявив він.

Адвокат вважає, що цей документ може докорінно змінити правовідносини кредиторів, позичальників та їх поручителів.

При цьому Копейчиков не поділяє думку окремих експертів про те, що дане рішення ВСУ надає позичальникам та їх поручителям якусь індульгенцію.

"При стягненні проблемної заборгованості одне з основних завдань банку - нівелювати можливість ліквідації або банкрутства позичальника, якщо передане в забезпечення виконання зобов'язань майно належить третім особам. Оскільки якщо немає позичальника, припиняє дію договір позики і договори, укладені з метою забезпечити повернення позики", - пояснює експерт.

За його словами, також слід виявити всі об'єкти нерухомості та інші активи і контролювати можливі наступні операції з майном позичальника та поручителів (майнових поручителів).

"Що стосується самої Постанови ВСУ, безумовно, така практика може призвести до збільшення безнадійної заборгованості тих фінустанов, які понадіялися на стягнення за рахунок поручителів і допустили ліквідацію самих позичальників", - підсумував партнер ЮК "Ільяшев і Партнери".

Як відомо , 11 вересня 2013 горда Верховний Суд прийняв рішення, відповідно до якого банки не можуть вимагати від майнових поручителів виконання зобов'язань позичальників-банкрутів.

Судді Верховного Суду України вважають, що договори про забезпечення виконання боргових зобов'язань (порука або застави (іпотека) припиняються в разі припинення дії договору позики (кредиту).

Отже, поручителі не зобов'язані виконувати перед банком зобов'язання, взяті позичальниками-банкрутами.