ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міносвіти і науки уклало низку угод на видання підручників на загальну суму 85,93 млн гривень.

Про це повідомляє сайт "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Половину усіх підрядів отримали ТОВ "Видавництво "Генеза" (24,81 млн гривень) і ТОВ "Видавничий дім "Освіта" (28,55 млн гривень).

Найдорожчими виявились підручники для шкіл з навчанням іноземними мовами з накладами у кількасот екземплярів.

Підручник "Літературне читання. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас" коштуватиме понад 607 гривень.

"Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас" коштуватиме понад 571 гривень за екземпляр.

Наклади цих підручників становлять 198 екземплярів.

Разом з тим ціна на них перевищує обіцяну Міністерством освіти та науки, якому нібито вдалося зменшити вартість малотиражних підручників у порівнянні з попередніми роками.

"Ось для порівняння: вартість найдорожчого підручника мовами національних меншин у 2013 році становить лише 365,64 гривні, коли, приміром, вартість підручника з біології мовами національних меншин у 2009 році становила 870,5 гривень", - повідомила прес-служба МОН.

Високу ціну на малотиражні підручники у МОН пояснили тим, що їх виготовлення складається не тільки з витрат на папір, картон, плівку та поліграфічні витрати, а ще й з редакційних та видавничих (авторські гонорари, розроблення оригінал-макетів, художні та редакційні витрати).

Вказані витрати щодо кожного підручника розподіляються на загальний наклад (тираж, обсяг) підручників, що закуповується, тобто, чим менший тираж, тим більший відсоток витрат у загальній вартості підручника".

Нагадаємо, перевірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках, коли Міністерство очолював Дмитро Табачник, виявила наступне.

Видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ "Побутелектротехніка" Михайла Шифріна.

Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60%-85% від загальної суми виділених міністерством коштів.