Майже через рік після початку участі України в оновленому форматі зони вільної торгівлі з країнами СНД в уряді приступили до розрахунку потенційної вигоди.

Про це пише "Комерсант-Україна" з посиланням на результати аналітичного звіту Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Як повідомляється, договір набув чинності 20 вересня минулого року після його ратифікації Україною, Росією і Білорусією. Згодом угоду ратифікували Вірменія, Казахстан і Молдова.

У Мінекономторгівлі зазначають, що об'єктивну оцінку дії договору про створення ЗВТ на макроекономічні показники можна буде робити лише за підсумками 2013 року - першого повного року дії угоди, а також при приєднанні до нього всіх членів СНД. Поки угода не ратифікована Киргизією, Таджикистаном і Узбекистаном.

Договір не був підписаний Азербайджаном і Туркменією. За підсумками п'яти місяців 2013 Держстат зафіксував зниження українського експорту до країн СНД на 9,9%, а імпорту з СНД в Україну - на 26,7%, пише видання.

У той же час розрахунки міністерства показують, що після приєднання всіх країн СНД до угоди слід очікувати додаткового прискорення зростання виробництва в ряді галузей економіки. Сумарний приріст обсягу випуску української продукції становитиме 3,01%, а ВВП - 2,09%. Втім, у звіті не йдеться, чи буде це одноразове зростання або щорічне.

Як пише видання, найбільші вигоди отримає сільське господарство - приріст обсягу виробництва на 2,86%. Таке зростання забезпечить "високий рівень кооперації і зняття санітарних і фітосанітарних бар'єрів, а також зменшення або скасування антидемпінгових заходів у взаємній торгівлі". Ці ж фактори призведуть до збільшення виробництва в харчовій промисловості на 2,36%.

"Ці висновки частково збігаються з результатами дослідження Київської школи економіки, присвяченого експортному потенціалу України при інтеграції в Європейський чи Митний союзи. Згідно з цим дослідженням, основний виграш від східного вектора інтеграції отримає саме українське сільське господарство", - йдеться в повідомленні.

У той же час учасники ринку поки не помітили цього спрощення в багатосторонній торгівлі в рамках об'єднання.

Крім того, додаткові 2,75% очікують в хімічній галузі, оскільки в умовах "продовольчої кризи в світі" і наявності "значного обсягу сільськогосподарських земель як в Україні, так і в державах СНД" буде потрібно додатковий обсяг добрив. А розвиток машинобудування в СНД дає можливість "збільшити попит на нафтохімічну продукцію, зокрема шини та пластмаси".

Втім, поки спостерігається зворотна динаміка. Завдяки більш низькими цінами на газ експортери з Росії, Казахстану і Білорусії займають український ринок добрив, витісняючи вітчизняних виробників. За підсумками I півріччя спад виробництва у хімічній промисловості становив 19%.

Подібні темпи прискорення - на 2,2% - очікуються в металургії завдяки "поступовому скасуванню експортних мит, у тому числі на енергоносії, а також покращення доступу на ринки СНД".

Поліпшення доступу на внутрішні ринки країн співдружності має прискорити темпи зростання і в легкій промисловості (+2,11%). Торгівлі обіцяно 3,01% зростання, а сфері транспорту - 2,87%.

Що стосується машинобудування, то прогноз зростання обсягу виробництва в галузі на 2,19% базується на очікуваннях як підвищення рівня кооперації між країнами СНД, так і зростаючим попитом з боку сільськогосподарських підприємств.