Уряд готує українські аеропорти до приватизації і хоче витратити на них 13,5 млрд гривень бюджетних грошей в найближчі десять років.

Такий висновок можна зробити з концепції держпрограми розвитку аеропортів до 2023 року, пише ​​Forbes.

Кабмін відмовився від збереження в держвласності шести найбільших аеропортів країни, зазначено в документі.

Концепція, підготовлена ​​Мінінфраструктури, була прийнята на засіданні Кабміну 22 травня 2013 року, розповів чиновник, близький до керівництва профільного міністерства.

Формально концепцію держпрограми уряд прийняв ще в листопаді 2012 року - тоді її без попереднього узгодження з іншими відомствами вніс міністр інфраструктури Борис Колесніков.

Основні положення документу зводяться до наступних:

- протягом наступних 10 років українські аеродромні комплекси модернізують за бюджетні гроші. Мова не тільки про комплекси, що входять у великі аеропорти, а й про невеликі регіональні аеропорти (наприклад, у Вінниці чи Івано-Франківську);

- приватний бізнес братиме участь у модернізації інфраструктури аеропортів (терміналів, кейтерінгу), об'єктів неавіаційної діяльності і невеликих аеродромів, які використовуються для потреб авіапрому та спортивної авіації. Серед останніх - аеродроми "Київ/Антонов-1", "Джанкой", "Київ" (Чайка);

- пасажирські та вантажні термінали будуть передані в концесію і оренду;

- ключові аеропорти України – "Бориспіль", "Львів", "Донецьк", "Одеса", "Харків" і "Сімферополь" - можуть стати приватними;

- аеродроми та злітно-посадочні смуги, що знаходяться у комунальній власності, можуть зберегти нинішніх власників. Попередня концепція містила норму, за якою ці об'єкти мають бути повернуті центральній владі.

У концепції спрогнозовано, що після її реалізації, в 2023 році, пасажиропотік в українських аеропортах зросте в 2,3 раза - до 28,7 млн ​​осіб.

Сума інвестицій держави - 13,5 млрд гривень. З них 11,5 млрд заплатить держбюджет, 2 млрд гривень - місцеві бюджети. Інвестиції приватників Мінінфраструктури оцінює в 4 млрд гривень за 10 років.

В уряді концепцію підтримують далеко не всі. У супровідних документах до тексту чимало зауважень: самі спірні норми - права держави на аеропорти та їх інфраструктуру та джерела фінансування.