Запроваджений урядом податок на нерухомість породжує соціальну несправедливість у ставленні до платників податків.

Про це пише Андрій Скумін у матеріалі "Українського тижня".

Автор відзначає, що відповідно до Податкового кодексу зменшення бази оподаткування застосовується лише до одного об’єкта нерухомості.

"Це породжує соціальну несправедливість у ставленні до платників податків, оскільки власник апартаментів, скажімо, у Києві площею до 120 м2 не сплачує його (син прем’єр-міністра Азарова Олексій має квартиру площею 104 м2, а відтак звільнений від оподаткування), а пенсіонер, який має у власності хрущовку метражем 33 м2 і успадкований будиночок у селі (який не є дачним чи садовим), мусить це робити", - зауважує автор.

При цьому автор підкреслює, що ринкова вартість нерухомості господаря апартаментів і пенсіонера різниться на порядок, а то й більше.

"Квартири, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлові будинки до 500 м2 мають максимальну річну ставку податку в розмірі 1% мінімальної заробітної плати за 1 м2 (наразі це 11,47 гривень). Відтак власник елітної нерухомості житловою площею до 240 м2 сплачуватиме не більше ніж 1,376 тис гривень на рік, а кількаповерхового палацу житловою площею до 500 м2 - до 2,867 тис гривень, або 350 доларів", - йдеться у матеріалі.

Як зазначає автор, маленький українець - пенсіонер чи бюджетник, який має хрущовку житловою площею 18-30 м2 і сільський будинок, мусить викласти щонайменше 206-344 гривень. Причому незалежно від того, де він проживає: у столиці чи обласному або районному центрі, де рівень доходів і витрат суттєво різниться. При цьому податком на нерухоме майно не обкладатиметься комерційна нерухомість.