Повна лібералізація фінансових потоків не може вважатися універсальною метою для всіх країн у всі часи.

Про це заявили у Міжнародному валютному фонді, пише "Комерсант-Україна".

Згідно із новою доповіддю ради директорів МВФ, "тимчасові обмеження можуть бути обґрунтовані і корисні під час економічних шоків, а також коли інші засоби грошово-кредитної політики вичерпані".

За даними видання, цей документ глава МВФ Крістін Лагард назвала "рухом до модернізації діяльності фонду".

Тепер у МВФ вважають, що ризики від лібералізації безпосередньо залежать від розвитку економіки країни, а дерегулювання ринку капіталу повинно застосовуватися у міру проходження якихось порогових рівнів розвитку.

Основними рекомендаціями фонду щодо зниження припливу спекулятивного капіталу як і раніше залишається зменшення процентних ставок (у разі відсутності перегріву економіки і значного тиску на інфляцію), зміцнення курсу нацвалюти та нарощування міжнародних резервів.

В той же час обмеження доступу нерезидентів до фінансування в місцевій валюті може в кілька разів знизити обсяг спекуляцій.

"Забороненим" МВФ вважає використання обмежень для штучного заниження валютного курсу.

Що стосується відтоку капіталу, то вводити прямі обмеження слід лише у випадку гострої економічного шоку, аби пом'якшити негативні ефекти рецесії, йдеться в доповіді фонду.

За останнє десятиліття подібні заходи вжили лише Аргентина, Ісландія, а також Україна.