Практично весь обсяг продукції, яку заводи "Привату" відправляють на експорт, іде на адресу дружніх цій групі офшорів.

Наприклад, Нікопольський феросплавний завод постачає феросилікомарганець белізькій компанії Locken Corporation, передає ZN.UA з посиланням на  "Деловую столицу".

Прописана в цій самій екзотичній країні з пільговим режимом оподаткування фірма Glowston Products закуповує аналогічний товар у Стаханівського заводу феросплавів.

А Запорізький завод феросплавів відвантажує свою продукцію зареєстрованій на Британських Віргінських островах компанії Arran Continental.

У цьому ж руслі працюють і вже згадані Орджонікідзевський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.

Ці підприємства відвантажують свою руду двом компаніям, зареєстрованим все в тому ж далекому Белізі: Shumas Enterprises і Jarvis Trading.

 Ціни, за якими зазначені офшори закуповують феросплави і марганцеву руду в Україні, вражають.

Вона майже на 40% нижча за ринкову.

За рахунок цього українські підприємства вже з початку року недоотримали майже 200 млн доларів валютної виручки, яка осіла у посередників-"остров'ян".

Перевірити це досить легко: за даними Держслужби статистики, середня ціна феросилікомарганцю, відвантаженого з України в усі країни, становила в цьому році 880 доларів за тонну.

А ціна цієї ж продукції, відправленої заводами "Привату" в Білорусь, законодавство якої виключає використання офшорних посередників у подібних схемах, становила 1400 доларів за тонну, або на 40% більше.

Діаметрально протилежна ситуація спостерігається з постачанням марганцевої руди в Україну.

Вона везеться з іноземних заводів "Привату" (в основному, в Австралії і Гані) на свої ж феросплавні підприємства.

А вони платять за нього вдвічі вище за ринкову вартість.

Так, у січні-червні цього року в Україну було завезено 380 тис тонн руди на 200 млн доларів (середня ціна - 526 доларів за тонну).

Тоді як її ринкова ціна не перевищувала позначку в 250 доларів за тонну.

Відповідно, таким нехитрим чином з бюджету феросплавщиків було "вимито" з початку року ще майже 100 млн доларів.

Таким чином, "Приват" залишає свої підприємства в Україні на голодному пайку, не вкладаючи гроші в їхню модернізацію.

І щоб утримати їх на плаву, група Ігоря Коломойського не придумала кращого виходу, ніж шантажувати владу, прагнучи за рахунок державних дотацій, які можуть вимірюватися сотнями мільйонів гривень, поліпшити власне становище.