Існуюча система оцінки та примусового продажу арештованого майна боржників є малоефективною.

Про це заявили у Асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз" (УКБС).

Експерти називають основними проблемами ринку - монополізацію, відсутність прозорості та корупцію.

"Так, існуюча система стягнення заставного майна в Україні може задовольнити лише дві структури – виконавчу службу і торговельні організації. Першу тому, що саме їй належить право вибору оціночної та торговельної організацій (звичайно, за "інтерес")", - сказано у повідомленні асоціації.

"Цілком очевидно, що така система не може задовольняти ні кредиторів, ні позичальників, які не отримують потенційно можливе повернення коштів від реалізації застави, не позбавляються боргів та практично ніяк не можуть вплинути на цей процесс", - зазначають експерти.

За даними асоціації, сума, яка повертається стягувачу, коливається в межах 50% від оціночної вартості заставного майна в кращому випадку, а в гіршому - 30%, оскільки відбувається уцінка майна на 50% якщо продаж доходить до третіх торгів, мінус 10% виконавчий збір і мінус до 15% торговельній організації.

"Збільшити суми, які повертаються на погашення проблемної заборгованості боржника, можливо шляхом законодавчого зменшення відсотку виконавчого збору та заробітку торговельної організації (раніше по іпотеці він становив 3%)", - повідомили у асоціації.

"Необхідно повернути право вибору оцінювача та торговельної організації тим, хто сплачує за їх послуги – кредитору та боржнику (на сьогодні ці права у держвиконавця). Адже непрозора система примусового продажу застави спускає майно боржників за безцінь, що створює необмежені можливості для зловживань і корупції", - заявила гендиректор Асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз" Галина Оліфер.

За її словами, це питання має важливе державне значення, враховуючи, що за оцінками міжнародної антикорупційної організації Transparency International в Україні відмічено високий рівень корупції.

Як відомо, у світовому рейтингу корупції-2011 Україна посіла 152 місце, при тому, що у 2010 році була на 134-му.

Нагадаємо, 19 вересня "Економічна правда" оприлюднила інформацію про те, що на ринку примусової реалізації майна існує домовленість. Причому, швидше за все, про цю домовленість відомо Мін'юстові (читайте текст "Іпотечна корупція в законі").

У відповідь Мін'юст заявив, що всі ці операції регулюються Державною виконавчою службою, а власне міністерство не має до цього відношення.

На підставі цього Мін'юст висунув вимогу зняти матеріал "Іпотечна корупція в законі", та офіційно спростувати наведені в ньому дані.

Після цього Мін'юст оприлюднив звинувачення на адресу "Економічної правди".

При цьому представник міністерства заявив таке: "Принагідно відзначимо, що, можливо, саме така не доброчесна діяльність, яку продемонстрували інтернет-ресурс "Українська правда" та його проект "Економічна правда", стала підставою для виникнення законодавчої ініціативи щодо введення відповідальності за наклеп".

Згодом "Економічна правда" оприлюднила юридичні докази того, що Мін'юст безпосередньо керує Державною виконавчою службою (читайте "Чому Мін'юст нахамив "Українській правді").