У серпні Росія приєднається до Світової організації торгівлі.

Чи варто сподіватися, що російсько-українських торгівельних воєн стане менше?

Останній виток торгівельних протистоянь між Україною і Росією - «сирна війна» - завдав українським виробникам збитків на сотні мільйонів доларів, пише dw.de.

Протягом майже шести місяців, з лютого по червень цього року, російський ринок був закритий для двох третин експортерів з України.

Ввезення продукції до Росії було призупинене за розпорядженням Росспоживнагляду - через нібито невідповідність російським вимогам технiчного регламенту.

Лише у середині червня російські контролери таки підтвердили якість 88 з 91 зразка українських сирів, до яких були претензії.

Скандал дуже швидко перейшов у політичну площину. Причиною конфлікту прем’єр Микола Азаров назвав "хитрий прийом" російських компаній, котрі лобіюють обмеження імпорту українських сирів.

Зі вступом Росії до Світової організації торгівлі Україні буде легше протистояти звинуваченням Росії і, в разі доведення їх безпідставності, отримувати компенсацію, зазначає Вероніка Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

"Вступ Росії до СОТ - це надзвичайно позитивно для України, тому що Україна залишається не сам-на-сам з Росією, а отримує незалежного арбітра, де обидві країни, незважаючи на їхню різну економічну вагу, можуть виступати як рівноправні партнери", - пояснила  Мовчан.

Товарообіг України з Росією в 2011 році становив 55 млрд дол. Це третина усіх торгово-економічних операцій України.

Членство Росії у Світовій організації торгівлі зробить ринок головного партнера України передбачуванішим, але радикальних змін в обсягах торгівлі очікувати не варто, прогнозує Мовчан.

"Україна та Росія мають Угоду про вільну торгівлю і вона залишається абсолютно чинною. Тому тут ніяких особливих змін не відбудеться для більшості товарів, якими торгують. Росія залишає за собою свої експортні тарифи, вони зафіксовані майже на тому ж рівні, як вони діють зараз в Росії, тому різкої зміни експортних тарифів відносно України теж не відбудеться", - зазначає економіст.

Найбільш популярними для експорту в Росію для українських виробників є продукція машинобудування, металургійної промисловості та продовольчі товари.

Аналітики не прогнозують різких змін для приголомшених "сирною війною" українських молочників, котрі експортують п’яту частину виробленої продукції до Росії.

Однак конкуренція стане більш жорсткою. Зараз Україна посідає третє місце за обсягами експорту молочних продуктів на російський ринок, поступаючись Білорусі та Німеччині.

За словами президента Асоціації виробників молока Андрія Дикуна, у гіршому випадку, Україну може посунути на четверте місце один з європейських виробників.

Тим часом російські аналітики та представники сільського господарства б’ють на сполох.

Якщо влада не вживатиме компенсаційних заходів, від зниження митних зборів можуть серйозно постраждати машинобудування, сільське господарство та виробництво сільськогосподарських машин, застерігають численні скептики, котрі вважають ступ Росії до СОТ недоцільним і несвоєчасним політичним рішенням.

До таких скептиків належить і російський економіст Михайло Хазін. "У нас майже немає сучасних виробництв. І сьогодні створювати їх на тлі світових ринків, що падають, щонайменше дивно. Адже це виробництво існує в світі, і відкриті кордони означають: те, що виробляється у світі і не знаходить збуту, буде потрапляти до нас", - застерігає аналітик.