Депутати Верховної ради у четвер прийняли в цілому два законопроекти № 10042-10043, які повинні вирішити поточні проблеми земельного ринку.

Перший з них дозволяє визначити межі адміністративно-територіальних одиниць без генеральних планів населених пунктів. Райради зможуть стверджувати кордону сіл і селищ без візи облрад.

Зараз встановлені та змінені межі лише 56% населених пунктів, нагадує "Комерсант-Україна".

Другий законопроект завершує процес розмежування земель державної та комунальної власності.

Замість чинного механізму, який дозволив розмежувати з 2004 року всього 0,6% земель, впроваджується автоматичне розмежування.

Землями комунальної власності стануть всі ділянки в межах сіл, селищ і міст, крім тих, на яких розміщені держвласність і органи державної влади.

Проте в ході розгляду поправок була прийнята норма, яка різко змінює всю земельну систему в Україні.

На прохання депутата Михайла Чечетова (Партія регіонів) спікер Володимир Литвин поставив на голосування поправку № 76 Івана Сідельника ("Реформи заради майбутнього") і Віталія Борта (ПР), відхилену комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин.

Саму прохання про розгляд поправки Литвин назвав дурістю і протиріччям логіки. За неї спочатку проголосували 219 депутатів, і лише через час голоси були знайдені в Партії регіонів - поправку підтримав вже 241 чоловік.

Переголосування спікер пояснив проханням Кабміну і можливістю "не нарватися на вето президента".

Ця поправка переглядає в Земельному кодексі повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, нагадує видання.

Сільські, селищні та міські ради, районні та обласні держадміністрації, а також АР Крим будуть позбавлені права розпоряджатися землею сільськогосподарського призначення, що знаходиться на їх території.

Ці повноваження отримає Держагентство земельних ресурсів, оскільки "центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи будуть передавати земельні ділянки сільгосппризначення державної власності у власність або використання для всіх потреб, крім випадків частини 8 статті", ідеться у поправці.

Згідно з ч. 8, Кабмін розпоряджається держземлями, в тому числі передає їх до статутного капіталу Земельного банку.

Прийняття цієї поправки дозволило створити Земельний банк, на який у квітні в держбюджет було закладено 120 млн гривень, хоча в законодавстві досі немає механізму роботи такої установи.

Співрозмовник видання у фракції Партії регіонів назвав цю норму абсурдною - держземлі можуть бути передані до акціонерної компанії, що порушить Конституцію.

"В Верховній раді командують сили, які працюють під егідою Кабміну. Буде створений монополіст, який роздаватиме держземлі нібито від імені держави", - обурений депутат.

За словами аналітика Асоціації міст Ярослава Рабошука, буде розбалансована система вирішення земельних питань між Кабміном, Держземагентством і місцевою владою.

"Куди саме з цих трьох органів бігти землекористувачу або власнику за дозволом, незрозуміло", - говорить він.

Член аграрного комітету Григорій Смітюх (ПР) називає ідею сумбурною і не виключає її скасування.

Тим часом, опозиція вже заявила про намір звернутися до Конституційного суду про визнання прийнятого закону неконституційним, у разі якщо президент його підпише.