Державний зовнішній борг з розрахунку на одного українця досяг позначки, майже вдвічі перевищує верхню межу, що обчислюється за методикою Мінекономрозвитку для рівня боргової безпеки.

Основною причиною цього є переважна частина зовнішньої заборгованості в загальній сумі сукупного боргу - 63,3%, пише газета "Экономические известия".

При цьому, якщо вірити оприлюдненій Рахунковою палатою інформації, темпи приросту сукупного (державного та гарантованого державою) боргу в порівнянні з попередніми роками значно сповільнилися.

А показник співвідношення сукупного боргу України до ВВП на початок поточного року перебував в економічно безпечних межах (36%), визначених Бюджетним кодексом (до 60%).

Разом із тим, зазначають у Рахунковій палаті, стан сукупного боргу, а також стан його погашення та обслуговування супроводжувалося валютними ризиками, які в 2011 році посилилися в зв'язку з впровадженням облігацій внутрішньої державної позики з індексованої вартістю і номінованих в іноземній валюті.

Експерти впевнені, що в номінальному вираженні сукупний борг до кінця 2012 року залишиться приблизно на поточному рівні (60,9 млрд доларів за станом на кінець квітня).

Однак у відносних показниках рівень боргу буде скорочуватися через зростання номінального ВВП.

"Таким чином, навіть якщо Міністерство фінансів буде просто рефінансувати поточний борг, то у відносних показниках на кінець року він повинен скоротитися орієнтовно до 33% ВВП", - прогнозує виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "Case-Україна" Дмитро Боярчук.

І навіть якщо відбудеться помірна девальвація (близько 10%), то державний борг навряд чи перевищить 40% від ВВП, що, відповідно, не тягне за собою серйозних ризиків для боргової безпеки.

При цьому держава буде продовжувати позичати. І основний упор буде зроблений на внутрішній ринок.

Саме внутрішній ринок на даний момент є єдиним місцем для продажу державних боргових зобов'язань.

І, швидше за все, до кінця року ситуація навряд чи зміниться.

Розмір платежів за боргами, які Україна повинна здійснити до кінця року, дещо лякає.

Так, Мінфіну ще належить виплатити 26,33 млрд гривень за внутрішнім боргом, у тому числі 16,71 млрд гривень - в рахунок погашення і 9,62 млрд гривень - за обслуговування боргу.

У тому числі 595,29 млн гривень (3,31 млн доларів) мають бути виплачені на обслуговування ОВДП, номінованих в доларах, і 84,43 млн гривень (8,28 млн євро) - на обслуговування ОВДП, номінованих у євро.

Ну і, само собою, потрібно погасити 3,41 млрд гривень (412,65 млн доларів) номінальної вартості облігацій внутрішньої держпозики, номінованих в доларах.

Графік виплат за зовнішнім боргом також не менш напружений.

Після вирішення питання по кредиту ВТБ, Мінфіну необхідно ще виплатити близько 1,66 млрд доларів, включаючи 399,05 млн доларів з обслуговування боргу, і 1,26 млрд доларів із погашення безпосередньо боргу (платежі в інших валютах переведені в долари США за офіційним курсом НБУ).

Максимальне ж навантаження за зовнішнім боргом припадає на червень і жовтень, коли потрібно буде виплатити 0,56 млрд доларів і 0,62 млрд доларів відповідно (без урахування вже здійснених виплат у червні).

Ці виплати включають як платежі за єврооблігаціями (червень), так і за боргами перед МВФ (у жовтні).

Щоправда, платежі Міжнародному валютному фонду здійснюються, в основному, із резервів НБУ, а не за рахунок держбюджету.

За внутрішнім боргом найбільш непростими місяцями будуть вересень і грудень, коли потрібно буде виплатити 5,84 млрд гривень та 7,58 млрд гривень відповідно, включаючи виплати за валютними ОВДП.

Проте серпень і жовтень будуть не набагато спокійнішими: суми виплат складуть відповідно 4,23 млрд гривень і 4,73 млрд. гривень.