Верховна рада затвердила урядовий закон про державну фінансову підтримку національного експорту, який передбачає створення державного експортно-кредитного агентства (ЕКА).

За відповідний законопроект № 9373, внесений Кабміном у парламент 1 листопада 2011 року, проголосували у четвер 259 депутатських карток, повідомляє DT.UA.

Згідно із доповідною запискою, закон визначає принципи державної фінансової підтримки експортної діяльності і спрямований на розширення експортного потенціалу вітчизняних суб'єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів, підвищення конкурентоспроможності українських товарів.

При цьому передбачено, що держпідтримка здійснюється шляхом: страхування експортних кредитів, інвестицій, фінансових ризиків та зовнішньоекономічних договорів, а також надання українським експортерам гарантій виконання іноземними покупцями зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами та гарантій банкам-кредиторам за наданими експортними кредитами.

Крім того, ЕКА зможе гарантувати виконання зобов'язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах.

Для реалізації державної фінансової підтримки експортної діяльності заплановано створення Кабінетом міністрів державної фінансової установи (ДФУ) у формі публічного акціонерного товариства.

Відповідно до закону, статутний капітал ДФУ становить не менше 50 млн гривень і формується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом, і за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

Чистий прибуток ДФУ буде направлятися на поповнення його статутного капіталу.

Для забезпечення держнагляду за діяльністю ЕКА створюється Наглядова рада з питань державної підтримки експортної діяльності.

Склад наглядової ради та голову правління затверджує Кабінет міністрів.

При цьому серед завдань наглядової ради: затвердження критеріїв та порядку відбору контрактів і суб'єктів господарювання, страхування, перестрахування ризиків і забезпечення виконання зобов'язань, які здійснюються ДФУ.

Закон був прийнятий, незважаючи на істотні зауваження з боку парламентських експертів. Зокрема, згідно з висновком головного юридичного управління Верховної ради серед істотних вад закону - непрозорість процедур ухвалення рішень про надання державної фінансової підтримки окремим суб'єктам господарювання та невідповідність проекту правилам СОТ щодо субсидій і компенсаційних заходів.

Крім того, за оцінкою головного юридичного управління, концепція законопроекту і його окремі положення не узгоджуються з нормами Конституції і законів України: проектом запроваджується спеціальне або "паралельне" врегулювання відносин всупереч закладеним у базових законодавчих актах концептуальним основам правового регулювання державних фінансів, страхування, діяльності фінансових установ, зокрема банків, інших суб'єктів господарювання.

Головне юридичне управління також відзначає невідповідність Конституції положення про формування статутного капіталу ДФУ на рівні не менше 50 млн гривень, за рахунок коштів, передбачених держбюджетом, а також змін до Бюджетного кодексу України, згідно з якими Кабінет міністрів щорічно "передбачає кошти (гарантії), необхідні для забезпечення державної фінансової підтримки експортної діяльності".

Як повідомлялося, в ході роботи над законом Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) зазначало, що агентства з розвитку експорту функціонують в більш ніж 70 країнах світу, в тому числі майже у всіх країнах Східної Європи, а також Балтії.

За даними МЕРТ, державну фінансову підтримку в Україні планується спрямовувати передусім на несировинну частину експорту, річні обсяги якої становлять 19,1 млрд доларів.

У міністерстві вважають, що на п'ятий рік діяльності ДФУ зможе забезпечувати до 1,4 млрд доларів додаткового експорту.