Темпи зростання боргових зобов'язань в 2011 році майже вдвічі обігнали зростання реального ВВП.

"А частка зовнішньої заборгованості в загальній сумі державного та гарантованого боргу становила 63%. Ці фактори вказують на існування боргових ризиків", - такі висновки зробила колегія аудиторів Рахункової палати, аналізуючи виконання державного бюджету за 2011 рік, пишуть "Экономические известия".

Одночасно в минулому році майже в два рази - до 68,8 млрд гривень - виросли і витрати з погашення та обслуговування держборгу.

Показавши такий результат, Україна піднялася відразу на третє місце рейтингу компанії Markit, що оцінила ризики країн по можливості настання дефолту за борговими зобов'язаннями.

Так, за оцінками фінансових аналітиків Markit, спред країни з кредитно-дефолтних свопів (CDS) за 2011 рік розширився на 101 б.п. (13%) і дорівнює в даний час 859 б.п.

Вище України тільки Кіпр (1183 б.п.) і Португалія (1075 б.п.).

"Це говорить про те, що інвестори вважають за краще платити більше, щоб забезпечити повернення коштів у разі суверенного дефолту", - повідомляється в аналітичному звіті Markit.

За трійкою лідерів йдуть Аргентина (809 б.п.), Венесуела (712 б.п.), Ірландія (572 б.п.), Угорщина (546 б.п.), Єгипет (544 б.п.) і Ліван (459 б.п.).

"Ринки впоралися з борговими проблемами Греції, однак можна починати хвилюватися про її сусідів", - коментують в агентстві.

Українські експерти не схильні драматизувати ситуацію, запевняючи, що до дефолту Україні ще далеко.

Втім, показники свопів поки не критичні.

Так, в 2009 році котирування дефолтних свопів по Україні досягали 3500 пунктів, що відповідає на даний момент рівню котирувань СDS Греції, яка вже фактично допустила дефолт.

Ще влітку рівень СDS України не перевищував 500 б.п., а його зростання в серпні-жовтні 2011 року пов`язане з ризиками рецесії, які негативно вплинули на експорт України.

До літа, за очікуваннями фінансистів, котирування CDS втримаються на рівні 850 б.п., з прогнозом можливого зростання в разі загострення політичної нестабільності і девальвації гривні після виборів.