Ціноутворення на газ в Росії, яке вимагає "Газпром" і яке передбачене законом, гарантує, що в місцях видобутку він буде коштувати більше, ніж у США.

Про це пише у своїй публікації для "Forbes-Росія" гендиректор і власник East European Gas Analysis (США) Михайло Корчемкін.

На нещодавній нараді з питання постачань природного газу Володимир Путін висловився проти додаткового підвищення цін на газ для російських споживачів.

Незважаючи на позицію прем'єра, "Газпром" як і раніше наполягає на збільшенні цін "для промислових споживачів на 26,3% з четвертого кварталу 2012 року на додачу очікуваного 15-відсоткового підвищення в липні".

На перший погляд, вимоги монополіста виглядають завищеними.

В останні місяці 2011 року російські підприємства в середньому платили за газ лише на 8% менше, ніж промислові споживачі США.

Газові ціни для підприємств Аляски і Техасу вже нижче, ніж ціни, за якими купує газ населення таких нафтогазовидобувних регіонів, як Ханти-Мансійський автономний округ і Астраханська область.

При цьому уряд Росії гарантує щорічне зростання цін для своїх споживачів, тоді як американські ціни будуть визначатися на основі балансу попиту та пропозиції.

Дуже ймовірно, що вже до кінця 2012 року, наприклад, виробники добрив у США отримають переваги перед російськими конкурентами, а через два-три роки Росія, як член СОТ, взагалі почне імпортувати добрива з Америки.

Однак з точки зору російських законів вимоги "Газпрому" виглядають справедливими.

Стаття 5 "Угоди про правила доступу до послуг суб'єктів природних монополій у сфері транспортування газу по газотранспортним системам, включаючи основи ціноутворення та тарифної політики" передбачає досягнення "рівнодохідні цін на газ на територіях всіх держав - учасників Єдиного економічного простору не пізніше 1 січня 2015 року".

Угода ратифікована Федеральним Законом від 11.07.2011 N 172-ФЗ.

Під час підписання угоди в грудні 2010 року середня оптова ціна 1000 куб. м газу для споживачів (крім населення) становила 2 324 рубля, а рівнодохідні ціни - 4 736 рублів.

Неважко підрахувати, що для досягнення рівнодохідної ціни потрібно щорічно підвищувати оптові ціни на 15%.

Зараз середня оптова ціна становить приблизно 2 585 рублів, а рівнодохідні - близько 7 800 руб.

Виходить, що для виконання згаданого федерального закону уряд повинен підвищувати ціни на 32% в рік, а вимоги "Газпрому" відповідають закону в більшій мірі, ніж думка прем'єра.

Ситуація на європейських газових ринках складається не на користь російського монополіста.

"Газпром" переглянув експортні плани і вирішив не збільшувати поставки газу в Європу.

До речі, ця заява означає відмову від плану Володимира Путіна, що передбачає вихід експортних показників 2012 року на передкризовий рівень.

На мій погляд, зниження планів відображає об'єктивну реальність - у порівнянні з минулим роком у першому кварталі обсяг експорту в далеке зарубіжжя знизився майже на 10%.

На скорочення експорту "національного надбання" зазвичай відповідає збільшенням програми будівництва газопроводів.

У періоди зниження попиту на російський газ було прийнято рішення про підвищення потужності і потім про прискорення будівництва "Південного потоку".

Я вважаю, що і нинішнє падіння обсягів експорту викличе зростання вкладень в будівництво нових газопроводів.

Для фінансування підвищеної інвестпрограми будуть потрібні додаткові кошти, які доведеться взяти з кишень російських (та й білоруських) споживачів.

Так що уряд обов'язково підвищить газові ціни і тим самим забезпечить верховенство закону, що суперечить інтересам всіх споживачів газу в Російській Федерації. "Газпром" поки що й не вимагає більшого.