Банки стали активно знижувати як валютне кредитування, так і залучення валютних депозитів з метою зниження валютних ризиків та зменшення доларизації економіки.

Про це пише газета "Комерсант-Україна" із посиланням на дані НБУ.

Депозитний портфель банківської системи в березні збільшився на 7,55 млрд гривень - до 497,31 млрд гривень.

Приріст забезпечили гривневі вклади - на 11,13 млрд гривень, тоді як валютні пасиви зменшилися на 3,58 млрд гривень.

Вклади в доларах і євро забирали юридичні особи (-3,9 млрд гривень), а населення відкрило трохи нових депозитів на 341 млн гривень.

Таку динаміку банкіри пояснюють наслідком заходів щодо дедоларизації економіки, які поступово впроваджуються НБУ.

"Валютні ризики провокують згодом системні ризики. Своєю нещодавньою постановою, яка збільшила резервування під валютні вклади, НБУ показує банкам, яким він хоче бачити розвиток їх балансів", - відзначив заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.

В динаміці портфелів кредитів у березні сталася аналогічна динаміка. Валютні позики стиснулися (на 3,89 млрд гривень), а гривневі - зросли (на 5,44 млрд гривень).

Уже традиційно відбувалося зниження обсягів валютних кредитів населення (-3,77 млрд гривень), однак уперше впали позики за підприємствами (-118 млн гривень).

Це відбулося на тлі зниження потреби у внутрішньому валютному ресурсі з боку НАК "Нафтогаз України". Компанія залучила у російського Газпромбанку 2 млрд доларів.

Скорочення доларових кредитів і депозитів банкіри вважають органічним рухом ринку.

"Хоча березень - не зовсім показовий місяць, але ситуація типова", - зауважив голова правління банку "Стандарт" Сергій Кобзар.

"По-перше, все виходить з динаміки ресурсної бази. Ринок характеризується стабільністю, і населення несе депозити, які стали основним джерелом пасивної бази. А оскільки ставки за пасивами у валюті мають різку тенденцію до зниження, гривневі депозити стають привабливішими. Частина населення конвертує валютні депозити в гривню, хоча є й ті, хто диверсифікує ризики і зберігає у валюті, це і пояснює невелике зростання валютних вкладів населення", - пояснив голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Однією з причин зниження обсягу валютних кредитів юридичних осіб є завершення будівельних проектів до чемпіонату Європи з футболу.

Інша причина - друга хвиля реструктуризації валютних позик підприємств, пояснює партнер юрфірми Salans Наталія Селякова.

Сочинський додає, що банки при цьому прагнуть конвертувати валютні позики в гривневі.

А те, що приріст депозитного портфеля в п'ять разів перевищує обсяг виданих позик, Гриджук називає адекватною оцінкою ринкових ризиків кредитними установами.

"В умовах стагнації банки навіть на шкоду прибутковості намагаються наростити ліквідність, визначений жирок, який дасть можливість пережити будь-які коливання, можливі в другій половині року", - пояснив Кобзар.