Президент США Барак Обама у вівторок заявив, що Китай порушив правила Всесвітньої організації торгівлі, обмеживши експорт рідкоземельних металів.

В той же день Євросоюз і Японія повідомили, що також звернуться до СОТ зі скаргою на Китай, пишуть "Ведомости".

Якби не остання обставина, виступ Обами в Білому домі можна було б списати на передвиборчу кампанію: президента не раз звинувачували в спробі навести мости в торгових суперечках з Китаєм, і він вирішив змінити тактику.

Однак в історії СОТ ще не було випадку, коли скаргу подавали відразу всі названі країни.

Їм є за що боротися. Рідкоземельні метали - це 17 елементів, що становлять III групу в таблиці Менделєєва, а також їх оксиди.

Завдяки унікальним властивостям вони мають широке застосування в самих різних галузях.

Оксид європію, наприклад, використовується у виробництві плазмових телевізорів і ламп денного світла, оксид диспрозия - у виробництві накопичувачів на жорстких дисках і вітроелектростанцій.

Без рідкоземельних металів не обходиться ні ракетна техніка, ні автопром, ні нафтопереробка. На них зав'язані всі новітні технології.

Світовий попит на рідкоземельні метали становить близько 136 тис тонн на рік.

Уже в 2015 році він може вирости як мінімум до 185 тис тонн, а до 2020 року перевищити 200 тис тонн на рік, за даними науково-дослідницької служби конгресу США, наведеними The Wall Street Journal.

В даний час попит та пропозиція знаходяться у відносній рівновазі, однак у найближчі 5-10 років намітиться гостра нестача необхідних елементів. (Наприклад, на створення одного гібридного автомобіля Prius йде більше 1 кг рідкісноземельних металів).

При цьому більше 95% світового видобутку та обробки ключових елементів контролюються Китаєм.

Не дивно, що інші країни знаходяться в залежному положенні. Пекін вільний диктувати свої умови.

Вперше Китай скористався цим в 2010 році, коли тимчасово припинив імпорт до Японії через дипломатичні розбіжності, пише Financial Times.

Торік КНР вирішила різко скоротити експорт рідкоземельних металів і магнітів.

Як вважають США і Євросоюз, це призвело до стрибка цін. Так, оксид диспрозія за один місяць (з травня по червень) подорожчав більш ніж удвічі з 720 доларів до 1470 доларів за кілограм, а за рік (з червня 2010 року по червень 2011 року) - в 10 разів.

США, ЄС і Японія звинувачують Китай в несправедливому отриманні конкурентних переваг: закордонні компанії, що використовують рідкісні метали у своєму виробництві, змушені платити за них набагато більше китайських фірм.

За правилами СОТ Китаю відводиться 60 днів на те, щоб врегулювати спірні питання з опонентами.

Якщо домовленості досягти не вдасться, СОТ сформує комісію для розслідування порушень. У разі визнання КНР винною на неї будуть накладені санкції.

Позивачі мають всі шанси виграти справу в СОТ.

Financial Times нагадує, що в січні 2012 року був створений прецедент.

США і Євросоюз домоглися, щоб СОТ визнала Пекін винним в обмеженнях на експорт окремих видів промислової сировини.

Комісар ЄС з торгівлі Карел де Гюхт заявив, що Пекін не зробив висновків з того, що сталося: "Нам не залишається нічого іншого, як знову кинути виклик експортному режиму Китаю".

Китай не згоден зі звинуваченнями. Державне інформаційне агентство "Сіньхуа" на звинувачення в "несправедливій практиці" відповіло жорстко - заявою "про необачне і несправедливе рішення", яке "може позначитися на взаєминах двох найбільших економік світу" - Китаю і США.

Позиція Китаю багато в чому виправдана. По-перше, квоти не вплинули на ціни, хіба що в перший час.

Спроби встановити контроль над галуззю говорять скоріше про хаос в ній: видобутком в Китаї займається безліч дрібних компаній, встежити за якими неможливо.

Насправді жорсткий контроль введений тільки в окремих провінціях. Так, в автономному окрузі Внутрішня Монголія держава ліквідує 35 видобувних компаній і передасть бізнес в руки однієї корпорації - Baotou Steel Rare-Earth Hi-Tech Co.

Як стверджує Китай, квоти на експорт покликані зменшити вплив на навколишнє середовище і не допустити виснаження ресурсів.