Інвестувати варто не в паперові, а в реальні активи.

Таке переконання висловив мільярдер та інвестиційний гуру Уоррен Баффетт, пишуть "Ведомости".

Його компанія Berkshire Hathaway тримає в цінних паперах менше десятої частини портфеля.

Баффетт вперше сформулював інвестиційну стратегію в листі до акціонерів Berkshire, оприлюдненому у суботу.

Із погляду ідеології Berkshire, інвестування - це передача купівельної спроможності іншим, щоб, отримати більшу купівельну спроможність після сплати податків на номінальний дохід у майбутньому, пише Баффетт.

Всі інвестиційні інструменти Баффетт ділить на три категорії.

Перша - номіновані в певній валюті - фонди грошового ринку, облігації, іпотечні кредити та банківські депозити.

Більшість таких інструментів вважаються надійними, але на ділі, на думку Баффетта, вони в числі найбільш небезпечних активів, навіть незважаючи на відсотки, що справно сплачуються.

З 1965 року, коли Баффетт почав керувати Berkshire, вартість долара знизилася на 86%. Тому зараз потрібно щонайменше 7 доларів на покупку того, що в ті роки коштувало 1 долар.

За ті ж 47 років казначейські бонди США приносили 5,7% річних. Але податок на прибуток і інфляція з'їдають весь цей дохід.

"Мені не подобаються інвестиції, які залежать від валютних курсів", - зазначає Баффетт.

Але інвестувати в інструменти з фіксованим доходом, на його думку, все ж необхідно, щоб мати доступ до ліквідності.

Друга категорія інвестицій - активи, які нічого не виробляють. Вони купуються в надії на те, що в майбутньому інші інвестори захочуть заплатити за них ще більше.

У XVII ст. такими популярними активами були тюльпани, зараз - золото.

У золота, в яке вкладаються ті, хто боїться інших вкладень, є два недоліки: у нього обмежене застосування і, "навіть якщо ви володітимете унцією золота вічність, через вічність ви володітимете все тієї ж однією унцією".

В останні 15 років жертвами такої тактики стали акції високотехнологічних компаній і житло, вважає Баффетт.

Мільярдер надає перевагу третій категорії - інвестиції у виробництво, будь то фермерство, нерухомість або компанії реального сектору.

В ідеалі такі активи навіть за високої інфляції повинні приносити дохід, який забезпечить купівельну спроможність, вимагаючи мінімальних інвестицій нового капіталу.

"Чим би не була забезпечена валюта через 100 років - золотом, морськими мушлями, зубами акули або, як зараз, папером, люди все одно захочуть обміняти пару хвилин своєї денної праці на Coca-Cola або арахісовий козинак See's", - пише Баффетт.

Ці комерційні "корови" будуть жити століттями і давати все більше "молока".

Метою Berkshire буде збільшення частки в першокласних бізнесах.

"Я вважаю, що протягом будь-якого тривалого періоду ця категорія інвестицій сильно випередить інші. Ще більш важливо, що вона буде найнадійнішою", - стверджує Баффетт.