Після корекції в серпні-вересні 2011 року світові ринки зуміли відіграти частину втрат, продемонструвавши в цілому досить стійку тенденцію до зростання.

Таку думку висловив керуючий директор, головний економіст ІК "Тройка Діалог" Євген Гавриленков.

"Часткове відновлення відбувалося на тлі невирішених європейських боргових проблем, явного уповільнення зростання економіки Європи в річному вираженні і підвищеної ймовірності технічної рецесії в провідних країнах регіону, таких як Німеччина і Великобританія", - зазначив він.

"Хоча економічна ситуація в США покращилася і прогноз зростання американської економіки на цей рік став трохи сприятливішими, треба пам'ятати, якою ціною далося це відносне поліпшення: дефіцит бюджету США за минулий рік удвічі перевищив сукупний бюджетний дефіцит єврозони, і очікується, що так буде і в поточному році", - додав експерт.

З іншого боку, відзначив Гавриленков, схоже, що початковим фактором, який збудив схильність інвесторів до ризику, були не фундаментальні економічні показники, а запевнення, дані чотирма найбільшими світовими центральними банками - ФРС США, ЄЦБ, Банком Англії і Банком Японії, - про те, що вони будуть і надалі надавати своїм економікам необмежені обсяги коштів за ставками, близьким до нуля.

"Більше того, регулятори не обмежилися тільки словесними інтервенціями. Так, ЄЦБ збільшив обсяг операцій на боргових ринках і здійснив наприкінці 2011 року масштабне вливання ліквідності у фінансову систему, позичивши банкам майже 0,5 трлн євро на три роки", - додав він.

"Ринки очікують подальшого зростання обсягів фондування, оскільки просте рішення щодо боргових проблем по обидва боки Атлантики досі не знайдене. Поки неясно, чи буде насичення фінансової системи дешевої ліквідністю сприяти відновленню економіки, і якщо так, то чи буде це відновлення стійким", - пояснив Гавриленко.

Істотна невизначеність, за його словами, як і раніше пов'язана з грецькими борговими проблемами: переговори з приватними кредиторами продовжуються в умовах зростаючого тиску з боку лідерів ЄС на грецький уряд, який поки не може виконати взяті на себе зобов'язання зі скорочення дефіциту бюджету через тривалий економічний спад і стиснення податкової бази.

"Показово, що у зв'язку з цим МВФ нещодавно закликав дотримуватися більш збалансованого підходу до вирішення грецьких проблем, заявивши, що консолідації бюджету не слід домагатися будь-яку ціну, і запропонувавши дещо змістити акценти в економічній політиці на користь більш інтенсивних структурних реформ", - наголосив експерт.

Він нагадав, що на початку лютого вартість запозичень для Італії скоротилася приблизно до 5,6-5,7%, що значно нижче лякаюче високого рівня вище 7%, за якими країна залучала запозичення наприкінці 2011 року.

Проте така ставка все ж занадто висока через очікуване скорочення ВВП країни: МВФ прогнозує, що цього року його обсяг знизиться на 2,2%, а в наступному - ще на 0,6%.