Білорусь в основному вичерпала сприятливий ефект минулорічної обвальної девальвації рубля і, незважаючи на масштабні субсидії у вигляді російських енергоносіїв за півціни, економіка встала перед тими ж ризиками, що породили найбільшу за десятиліття фінансову кризу.

У цій думці зійшлися деякі білоруські чиновники та експерти, які зібралися цього тижня на інвестиційний форум в Мінську, організований російською компанією Cbonds, пише Reuters.

Фінансова криза, в яку вилилося різке підвищення зарплат перед президентськими виборами-2010 разом з хронічним перевищенням імпорту над експортом та емісійним накачуванням економіки, в минулому році призвела до інфляції більше 100 відсотків і змусила владу девальвувати білоруський рубль на 65%.

Внаслідок послаблення національної валюти виріс експорт.

За 2011 рік від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі Білорусі скоротилося на 71% до 2,2 мільярда доларів.

"В даний час показники зовнішньоекономічної діяльності покращилися. Проте в першу чергу це відбулося за рахунок підвищення цінової конкурентоспроможності білоруської продукції через девальвацію білоруського рубля", - констатував на конференції заступник голови центробанку Сергій Дубков.

Заступник міністра економіки Дмитро Голухов вважає, що це поліпшення - ненадовго.

"Ціною девальвації був виправлений ряд накопичених дисбалансів в білоруській економіці. У найближчій перспективі переваги девальвації будуть вичерпані", - сказав він.

Уже в грудні 2011 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі виросло майже в десять разів у порівнянні з листопадом і становило 419 мільйонів доларів.

"Фактично це говорить про те, що ми не зламали негативний тренд попереднього періоду", - сказав глава білоруського відділення аналітичного Центру Мізеса Ярослав Романчук.

"Ми бачимо стару картину - з незбалансованим торговим балансом, з перевищенням імпорту над експортом", - заявив аналітик.

Продовження президентських повноважень Олександра Лукашенка на четвертий термін обернулося репресіями проти білоруської опозиції, на що Захід відповів новими економічними санкціями і відмовою в кредитах.

Девальвація скоротила "касовий розрив" в скарбниці, але різке падіння доходів білорусів порівняно з сусідами по Європі змусило багатьох вийти на вулиці з протестами.

Міжнародний валютний фонд каже, що білоруська економіка малоефективна через домінування держсектора і не готовий кредитувати її за відсутності лібералізації.

Проте Лукашенко вважає, що поспіх шкідливий і відчитав свій уряд за те, що він "занадто захопився ринковими реформами".

У результаті білоруській економіці знову підставили плече російські платники податків.

Російський лідер Володимир Путін говорив, що Москва субсидує свого політичного союзника на мільярди доларів щорічно.

У 2011 році ця практика продовжилася: Москва погодилася знову поставляти енергоносії Мінську за зниженими цінами, що дозволить заощадити більше 3 мільярдів доларів.

За це "Газпром", що належить російському уряду, зміг купити контроль над білоруськими трубопроводами до Європи.

З часу останньої девальвації в жовтні 2011 року, коли Нацбанк декларував перехід до плаваючого курсу рубля, білоруський рубль дещо зміцнився до кошика валют з долара, євро і російського рубля.

Однак, на думку деяких аналітиків, зростання торгового дефіциту може загрожувати новою девальвацією.

"Істотних коливань курсу білоруського рубля я не бачу. Потенціал зростання білоруського рубля є. Білоруський рубль був занадто знецінений", - сказав заступник голови Нацбанку.

Standard&Poor's у вересні знизило суверенний рейтинг Білорусії до "B-" з "B" і очікує, що цей рік для білоруських банків буде складніший кризового 2011-го, оскільки для їх рефінансування в уряду стало менше можливостей.

"Для білоруських банків поточний рік буде складніший, ніж минулий ... У 2012 році математично втрати капіталу, звичайно, знизяться, але вони становитимуть до 20 відсотків на інфляції і девальвації", - сказав на конференції Сергій Вороненко, провідний аналітик S & P з фінансового ринку Білорусі.

В кінці 2011 року країна наростила золотовалютні резерви до рекордного рівня у майже 8,0 мільярдів доларів, за рахунок продажу "Бєлтрансгаза" "Газпрому", кредитів Антикризового фонду ЄврАзЕС (1,3 мільярда доларів) і російського "Сбєрбанку" (1 мільярд доларів).

Цього року Мінськ сподівається отримати ще близько 900 мільйонів доларів від фонду ЄврАзЕС, основним спонсором якого виступає Москва.

На кінець 2011 року державний борг Білорусі становив 11,8 мільярдів доларів.

В 2012 році країні належить знайти 1,6 мільярда доларів на погашення та обслуговування зовнішніх боргів, а пік виплат - близько 6 мільярдів доларів - прийдеться на 2013-2014 роки.