Тимчасове зменшення через морози обсягів постачання російського газу до ЄС засвідчило: "Газпром" замало інвестує в розширення видобутку "блакитного палива", а Росія його неефективно використовує.

Короткочасна й незначна енергетична криза співпраці Росії та Європейського союзу не залишилась без наслідків, пише "Німецька хвиля".

Від неї постраждала репутація російського державного концерну "Газпром", вважають аналітики.

Тимчасове зниження в кінці січня - на початку лютого поставок російського газу до дев'яти країн ЄС і Туреччини, а також суперечлива інформаційна політика Москви, яка спочатку відхиляла скорочення обсягів прокачування, знову примусили Євросоюз і частково Німеччину замислитися над питанням про надійність Росії як постачальника енергоресурсів.

"Зима справді виявилась холодною. Але якщо в такій ситуації, яка для Росії не зовсім нова, газу раптом надходить на 30 відсотків менше, то це - неприйнятно", - підкреслив днями Райнер Лінднер, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки.

Ця впливова організація представляє і лобіює інтереси компаній, які беруть участь в німецько-російських економічній співпраці, а тому її керівники зазвичай утримуються від різких заяв щодо російської сторони.

Причина нинішніх перебоїв з російським газом, на думку Райнера Лінднера, полягає в тому, що "Газпром" не виконав свої "обіцянки щодо великомасштабних інвестицій в освоєння нових родовищ і в розбудову інфраструктури".

Професор Лінднер з розумінням ставиться до того, що через морози російському монополісту довелося забезпечити збільшений в чотири рази внутрішній попит на газ.

Однак настільки різкий стрибок споживання, зазначив німецький експерт, багато в чому пов'язаний із украй низькою енергоефективністю в Росії.

Таким чином, нинішня криза посилила сумніви в Європі про те, чи має "Газпром" достатньо потужностей у сфері видобутку і зберігання газу, аби при необхідності оперативно розширити його постачання, як внутрішнім так і зовнішнім споживачам.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung теж висловила свої сумніви щодо російського "Газпрому".

В статті під заголовком "Газпрому" забракло газу" видання наголосило, що кілька років тому російська компанія видобувала в таку ж пору року більше "блакитного палива", ніж зараз.

Окрім того, за даними видання, Росія, починаючи від 2009 року, закуповує менше газу в країнах Центральної Азії.

Раніше ці закупки були істотним доповненням до власного видобутку.

"Таке неочікуване скорочення поставок російського газу – це урок для європейців. Надалі вони обережніше ставитимуться до поставок, які раніше вважалися повністю надійними, і ще активніше займуться диверсифікацією джерел газу", - такий прогноз зробив експерт з енергетики Аналітичного центру Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні Йозеф Ауер.

За його словами, йдеться про розширення закупівель газу в скандинавських країнах, посилене використання зрідженого "блакитного палива", і видобуток сланцевого газу.

Німецький експерт вважає надуманим аргумент Володимира Путіна про те, що європейці нібито самі винні в нинішніх перебоях, оскільки довго перешкоджали будівництву газопроводу "Північний потік", під який, за словами російського прем’єра, "Газпром" відкрив нові родовища.

Проблема не в транспортних потужностях, яких достатньо, а саме у видобуванні, переконаний Йозеф Ауер: "Росія останніми роками розвивала наявні в неї багаті родовища газу недостатньо динамічно, хоча потенційних інвесторів не бракувало".

До того ж, забезпечувати вчасне постачання замовленого товару клієнту в повному обсязі – це справа постачальника, і йому потрібно було б не висувати обвинувачення на адресу клієнтів, а прагнути гарантувати їм надійне постачання задля власних інтересів, додав аналітик Deutsche Bank.

Втім, Йозеф Ауер сподівається, що тепер Росія активніше займеться освоєнням нових газових родовищ, адже "вона зацікавлена в тому, аби на світовому ринку все ж таки вважатися надійним постачальником".