Чиновники зможуть обзаводитися новими активами і вести розкішне життя, не побоюючись скандальних викриттів.

Згідно з вердиктом Конституційного суду, оприлюдненого минулого тижня, відомості про належні держслужбовцям та членам їх сімей рахунки, нерухомість та місця відпочинку є конфіденційною інформацією. Її розголошення каратиметься законом, пише тижневик "Деловая столица".

"Нинішня влада, очевидно, вирішила діяти за принципом: менше знаєш - міцніше спиш. А тому методично захищає громадськість від політичних та економічних реалій", - іронізує видання.

Статусом інформації про приватне життя чиновників Конституційний суд зацікавився за поданням Жашківського райради Черкаської області.

Місцева влада звернулася до суддів в жовтні 2011 року з проханням роз'яснити, які дані можна вважати даними про особистий і сімейний побут, чи є така інформація конфіденційною і чи вважається її пошук, зберігання, використання та поширення втручанням у приватне життя.

Жашківські депутати також попросили суддів визначити, які відомості про посадових осіб не можуть бути предметом гласності.

За ініціативою місцевих народних обранців явно простежується робота юристів президентської команди, які хотіли обмежити потік компромату на перших осіб країни, який занадто часто почав спливати останнім часом у ЗМІ.

Легалізацію потрібних владі рішень через Конституційний суд можна вважати ноу-хау нинішніх мешканців Банкової.

“Судді з Жилянської повністю впоралися зі своїм завданням і цього разу: у своєму рішенні від 20 січня (№ 2-рп/2012) вони пояснили, що інформацією про особисте та сімейне життя громадянина є, зокрема, будь-які дані про відносини немайнового та майнового характеру, а також пов'язані з ним і членами його сім'ї обставини і події”, - пише видання.

Оскільки всі ці дані відносяться до розряду конфіденційних, то їх збирання, зберігання, використання та оприлюднення без згоди самих громадян є втручанням в їх особисте життя, наголошується у статті.

“Виняток становлять лише випадки, коли така інформація збирається в інтересах національної безпеки. Посилаючись на ст. 32 Основного Закону, що гарантує громадянам недоторканність сімейної й особистої життя, КС окремо уточнив, що право на захист приватного простору від зайвої публічності мають і посадові особи. Тим більше що чиновники в порівнянні зі звичайними громадянами і без того несуть додаткові інформаційні зобов'язання відповідно до закону “Про державну службу”.

Претенденти на посади (3-7 категорій) в органах влади зобов'язані заповнити декларацію про доходи і вказати активи, що їм належать. Держслужбовці 1-2 категорій (заступники міністрів, губернатори, керівники підрозділів АП, Кабміну, ВР та ін), крім цього, зобов'язані щорічно подавати відомості про належні їм рухоме і нерухоме майно.
Саме цієї інформації, як вважають у КС, цілком достатньо для публічного оприлюднення.

І хоча у вітчизняному законодавстві не передбачена відповідальність держслужбовців за надання недостовірних відомостей про своє матеріальне становище, про резонансні журналістських розслідуваннях можна забути, - підкреслюють журналісти видання.

“Підвищений інтерес до чиновницької персони представника ЗМІ відтепер загрожує для нього судовим розглядом. Адже, прикриваючись згаданим рішенням КС, викриті чиновники зможуть сміливо йти до суду і доводити, що оприлюднені факти є втручанням в їх особисте життя. Винуватець може понести покарання за ст. 182 Кримінального кодексу (незаконний збір, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації), за якою йому світить на вибір суддів: штраф від 8,5 тис. до 17 тис гривень, виправні роботи до двох років, арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі до трьох років”, - резюмує видання.