Зростання в новому році акцизів на алкоголь, тютюнові вироби та бензин - це не лише індексування їхньої вартості згідно з інфляцією, а й намагання уряду залатати дірки в бюджеті.

Таку думку висловили опитані Deutsche Welle оглядачі.

DW нагадує, що наприкінці 2011 року Верховна рада ухвалила рішення збільшити акциз на алкогольні та тютюнові вироби в середньому на 8,9%. Зростання цін на ці товари очікують в середині січня або навіть в лютому.

За розрахунками авторів законопроекту, літр чистого спирту подорожчає на 3,75 гривні, нарахування на натуральні та ігристі вина зростуть на 19-28 копійок, а на пиво – на 6 копійок за літр.

Вартість цигарок в роздрібній торгівлі зросте, як очікується, на 35-40 копійок за пачку. Зокрема, пачка "Мальборо" з 12 гривень подорожчає до 12,4 гривні, а "Кемел" буде коштувати не 10,5 гривні, а 10,9 гривні.

Деякі економісти пояснюють збільшення акцизів на тютюнові та алкогольні товари намаганням уряду компенсувати втрати бюджету від зниження в 2012 році на 1% податку на додану вартість та зменшення податку на прибуток на 2%.

В уряді не приховують, що так і є. Зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі опублікувало прогноз збільшення надходжень від нового акцизу на спиртне – на 1,5 млрд гривень, а від підвищеного акцизу на тютюнові вироби – на 2 млрд гривень.

Голова Комітету економістів України та проректор Європейського університету Андрій Новак переконаний, що Кабмін не має іншого виходу, як "піднімати ціни на ресурсні товари, які все одно будуть гарантовано споживатися у незмінних обсягах".

Серед таких товарів в інтерв'ю DW економіст назвав бензин, дизельне паливо, газ та електроенергію.

Саме цією тенденцією Новак пояснив збільшення з 1 січня на 8,9% акцизів на бензин та дизельне паливо, які стануть дорожчими відповідно на 16 євро за тонну та на 3,7-8 євро за тонну.

Щоправда, без відповіді залишається запитання, на що саме будуть витрачені зібрані за рахунок збільшення акцизів гроші.

Так, приміром, відомо, що у Німеччині з кожного літра бензину А-95 65 євроцентів відраховується на будівництво доріг та транспортної інфраструктури. Так само й частина податків на тютюнові вироби скеровується на фінансування системи охорони здоров’я.

А ще кожен євроцент за продані цигарки використовується за "нецільовим" призначенням – на боротьбу з тероризмом. Тобто німецька податкова система здебільшого не містить жодних таємниць для платників податків: всім зрозуміло, скільки і куди грошей скеровано зі всіх споживчих нарахувань.

Натомість в Україні, як зазначив Новак, практика цільових податків лишається "нерозвиненою", оскільки всі такі податки можна перелічити на пальцях рук.

Як приклад, економіст згадав податок з власників автотранспортних засобів, який має скеровуватися на ремонт та будівництво нових доріг, та податок на валютні операції, відсоток з яких має бути перерахований до Пенсійного фонду.

"Переважна більшість основних податків, зборів, акцизів і мит, в тому числі й бензинових, алкогольних та тютюнових, скидається в загальний казан державного бюджету, а вже звідти через державний та місцеві бюджети скеровуються на відповідні витрати", – пояснив Новак.

На думку економіста, прозорі цільові податки могли би підвищити довіру населення до держави та її бюджетної системи.

А той факт, що значна частка економіки перебуває в тіні, пояснюється "недовірою українців до держави і тому, як вона розпоряджається їхніми податками".

Більше того, латаючи дірки в бюджеті, український уряд не дуже переймається споживацькими можливостями населення України, вважає Новак.

Адже ті ж самі додаткові 8,9% додадуться і до ціни товарів та послуг, в ціновій структурі яких є значна транспортна складова.