Українські розробники програмного забезпечення (ПЗ) можуть отримати пріоритетне право продавати свою продукцію державним установам.

Автори відповідного законопроекту, поданого до ВР, упевнені, що це дозволить підтримати галузь і заощадити бюджетні кошти, опоненти зазначають, що він створює дискримінаційні умови на ринку, пише "Коммерсант-Украина".

Держустанови можуть зобов'язати закуповувати програмне забезпечення у вітчизняних розробників.

Такі норми містяться в проекті змін до закону "Про національну програму інформатизації", зареєстрованому в понеділок групою депутатів на чолі з Євгеном Царьковим (КПУ).

Згідно з документом, при проведенні закупівель ПЗ за державні кошти держоргани, держпідприємства та навчальні заклади повинні в першу чергу вибирати продукти вітчизняних розробників або програми з відкритим кодом і тільки в разі їх відсутності закуповувати іноземне ПЗ.

Законопроект повинен переорієнтувати українських програмістів на внутрішній ринок, вважає пан Царьков.

"Розробкою ПЗ в країні займається 2700 підприємств. Річний обсяг ринку - близько 10,2 млрд гривень, з яких 9,3 млрд гривень йде на експорт. А ми потім ці програми закуповуємо у іноземних компаній", - обурюється він.

Зараз українських програм на ринку небагато, визнає депутат, вважаючи, що, якщо стимулювати попит на них з боку держави, кількість програм збільшиться.

До того ж норма про пріоритетне використання ПЗ з відкритим кодом повинна заощадити бюджетні кошти.

"Припустимо, українських аналогів Windows знайти не можна. Але ж можна використовувати різні операційні системи на основі Linux - їх впровадження дешевше", - пояснює Царьков.

У грудні в Держагентстві з питань науки, інновацій та інформатизації заявляли, що кожні чотири роки покупка ліцензійних програм обходиться в 1,5 млрд гривень.

Після цього уряд затвердив держпрограму переходу на ПЗ з відкритим кодом.

Кабмін вже планував повний перехід держорганів на ПЗ з відкритим кодом в 2004 році, також пропонуючи використовувати продукти вітчизняних розробників, проте далі окремих експериментів справа не пішла.

У 2005 році уряд змінив курс і спробував легалізувати, ліцензійні продукти, що вже використовуються.

За оцінками гендиректора "Майкрософт Україна" Дмитра Шимківа, на початок грудня 2011 року більш 60% використовуваного держорганами програмного забезпечення було неліцензійним.

В "Майкрософт Україна" вважають прийняття законопроекту неприпустимим.

"Він створює нерівні конкурентні умови на ринку, порушуючи європейські та світові норми технологічного нейтралітету при державних закупівлях", - говорить Шимків.

Керівник фінансового департаменту компанії "Октава Капітал" (володіє однією з найбільших IT-компаній країни - "Інком") Дмитро Рибальченко визнає, що вітчизняним IT-інтеграторам доведеться переглянути портфель програмних продуктів, що поставляються на ринок: "Частка держзамовлень у структурі доходів нашої компанії велика, доведеться пристосовуватися".

Проте Царьков впевнений, що законопроект буде прийнятий депутатами.

У 2009 році він вже виступав з подібною ініціативою, але вона так і не була розглянута парламентом.

Проте зараз законопроект поданий від імені десяти депутатів з п'яти фракцій, включаючи сина президента Віктора Януковича.

Примітно, що ця ж група депутатів - автори низки законопроектів про створення податкових пільг для українських програмістів.