Підприємства хлібопекарської галузі можуть підвищити ціни на свою продукцію через зростання складових собівартості в новому році.

Так, у собівартості хліба близько 45-47% припадає на борошно і близько половини - на енергоносії, зарплати, транспорт, пише "Дело".

Як відзначають представники галузі, з початку року вартість газу підвищилася на 3,8%, а зарплати - на 6,9%.

"Тобто вже є дві статті собівартості, за якими минув зростання. Ми підраховували, що в сумі це дає підстави підвищити ціни на 4-7 копійок на кілограмі", - говорить Олександр Васильченко, генеральний директор асоціації "Укрхлібпром".

Українські чиновники неодноразово декларували, що мають намір утримати ціни на хліб у країні на поточному рівні.

Міністр агрополітики та продовольства Микола Присяжнюк ще раз підкреслив, що коливання цін на продзерно і борошно, а значить, і на хліб у поточному році не передбачаються.
Якщо зростуть енергетична і транспортна складова ціни хліба, то "уряд нівелює ці витрати для хлібопекарів", запевнив міністр.

Зі свого боку представники галузі також заявляють, що готові за умови компенсації дельти збільшення собівартості утриматися від підвищення цін:
"Ми розуміємо, що рік буде непростим - футбол, потім вибори. Якщо в уряду є установка, що хліб дорожчати не повинен, то повинен бути розроблений компенсаторний механізм. Ми припускаємо, що собівартість буде здешевлюватися за рахунок аграрної складової".

Під аграрної складової маються на увазі поставки на хлібопекарські підприємства борошна з агарного фонду за цінами нижче ринкових.

Торік різниця між середньоринковою та інтервенційної цінами становила близько 20%.

"Але термін їх дії закінчився 31 грудня, а рішення про нові заходи поки не прийнято", - підкреслює Олександр Васильченко.

Він зазначив, що для того щоб відновити поставки, необхідно два накази - перший про власне проведення інтервенцій, і другий - визначає об'єм борошна та її ціну.

У 2011 році уряд визначив ці параметри на початку лютого.

"Зерна справді багато, але головним питанням залишається його ціна, а не кількість. А скільки буде коштувати борошно з Аграрного фонду - поки питання відкрите. Є відомості, що Аграрний фонд закупив зерно за досить високою ціною і мука, яку він буде пропонувати, може виявитися неконкурентоспроможна в порівнянні з ринковою", - уточнили в "Укрхлібпромі".

Практика поставок борошна хлібозаводам почала діяти кілька років тому, будучи основою укладеного між урядом і учасниками ринку угоди.

Кабмін зобов'язався через Аграрний фонд постачати пекарям дешеве борошно, а ті - не підвищувати ціни на соціальні сорти хліба.

Борошно поставляється пекарям згідно тристоронньою угодами між Аграрним фондом, обласними державними адміністраціями та хлібопекарськими підприємствами, списки яких визначають облдержадміністрації.

У 2011 році Аграрний фонд за рішенням уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2011-го № 89) здійснює переробку зерна державного інтервенційного фонду на борошно, з наступною її реалізацією на замовлення обласних державних адміністрацій для виготовлення сортів хліба, які користуються найбільшим споживчим попитом в регіоні.

За даними Мінагропрод, на сьогоднішній день Аграрний фонд має на балансі 1,3 млн тонн продовольчої пшениці і 100 тис тонн жита.