У Східному комітеті німецької економіки розраховують на скасування візового режиму між ФРН та Україною упродовж наступних максимум 5 років.

Про це заявив його виконавчий директор Райнер Лінднер в інтерв’ю Deutsche Welle.

Візову систему у комітеті вважають анахронічною та застарілою.

"Візи - це інструмент минулого. Сучасні біометричні паспорти набагато краще дозволяють контролювати потік осіб, що в’їжджають до країни, а для кримінальних елементів дістати візу й нині не проблема", - наголосив Лінднер.

Свою кампанію за встановлення безвізового режиму з Україною, Росією та ще кількома державами СНД, у комітеті підкріплюють результатами власного дослідження.

У його ході було опитано 200 фірм та партнерів. 39 з них заявили, що через існування візових вимог та бюрократії вони вже втратили потенційні контракти.

При цьому 62% з опитаних поскаржилися на довгий час очікування оброблення візових заявок, ще у 53% нарікання викликала вимога особистої присутності заявника у консульстві для отримання візи.

Що ж до фінансових втрат, то за оцінками експертів комітету, приміром, російсько-німецькі ділові проекти щороку втрачають від наявності візових бар’єрів близько 162 млн євро.

Але, за словами Лінднера, у програші залишаються всі: не тільки бізнес, але й пересічні громадяни, як у Німеччині, так і в Україні.

"Німецька візова політика, з її численними обмеженнями, є найсуворішою у цілій Європі. Цей факт шкодить іміджеві країни", - наголошує він.

Саме тому Східний комітет німецької економіки апелюватиме до федерального уряду з пропозиціями запровадження безвізового режиму з Україною та іншими державами СНД.

Водночас Лінднер визнає, що у міністерстві внутрішніх справ Німеччини від ідеї скасування віз для українців не у захваті.

Взнаки дається й "візовий скандал" 2005 року, який зчинився довкола афер та незаконних оформлень віз німецькими консульствами, у тому числі й у Києві.

Аферу свого часу перевіряла слідча комісія Бундестагу, під критикою опинився й тодішній очільник МЗС Йошка Фішер.

Після скандалу німецькі консульства стали набагато обережніше оформлювати візи.

Аби розвіяти побоювання щодо напливу нелегальних трудових мігрантів та кримінальних елементів, Лінднер пропонує відмовлятися від віз поетапно.

Тестовою фазою, каже він, міг би стати період проведення чемпіонату Євро-2012 в Україні та Польщі.

"Якщо ж цього не вдасться втілити, то, принаймні, сподіваємося на лібералізацію самого процесу оформлення віз", - сказав він.

Загалом, наголошує співрозмовник, остаточно до безвізового режиму з Україною Берлін має прийти не пізніше, ніж за п’ять років.

Вже з наступного року МЗС Німеччини планує перейти від заяв до перших дій.

Зокрема, з 2012 року заплановане спрощення візового режиму й прискорення процедури видачі німецькою стороною шенгенських віз громадянам Китаю, Росії, України, Туреччини, Казахстану, а також держав Перської затоки.

Утім, як пояснили DW в міністерстві закордонних справ ФРН, нововведення торкнуться насамперед бізнесменів, а також низки технічних аспектів оформлення віз.

За оцінками німецьких дипломатів, послаблення спростять життя приблизно половині усіх бажаючих відвідати Німеччину.

Заявки ж на оформлення візи, в організованому порядку розглядатимуть, як запевнили DW, максимум упродовж 48 годин.