"Південний потік" планувався як альтернатива українській трубі, через яку йде 2/3 експорту "Газпрома" в далеке зарубіжжя, але зараз Київ і Москва знову обговорюють створення СП на базі української газотранспортної системи (ГТС).

Про це пишуть "Ведомости".

Реалізація "Південного потоку" залежить від переговорів з Україною, проект "завжди був прив'язаний" до цієї країни, визнав голова правління "Газпрому" Олексій Міллер.

Черговий раунд переговорів - 15 січня.

У разі їх успіху для "Південного потоку" можливі три варіанти: менша потужність, перенесення терміну будівництва або взагалі скасування проекту, відзначає джерело, близьке до "Газпрому".

Те ж говорить і чиновник російського уряду.

Представник "Газпрому", який два тижні тому запевняв, що "Південний потік" "буде йти за графіком незалежно від переговорів з країнами-транзитерами", від коментарів відмовився.

Згідно з планами "Газпрому" "Південний потік" повинен запрацювати в кінці 2015 року.

Оцінка морської ділянки - близько 10 млрд євро, сухопутних трас по Європі – близько 5,5 млрд євро.

Підготовка російської системи під цей проект - реконструкція та розширення - потребують 291 млрд рублів тільки в 2013-2014 роках. (Оцінки з прогнозного бюджету "Газпрому").

Разом - майже 30 млрд доларів.

Цей проект не потрібен, якщо Україна віддасть частку у своїй ГТС, переконували "Газпром" експерти.

Правда, ця тема обговорюється більше 10 років. У 2003 році навіть засновували ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортною системою України", в якому "Газпром" отримав 50%.

Поки йшли переговори з цього СП, концерн припиняв реалізацію "Північного потоку" (в обхід України по дну Балтійського моря).

Але консорціум так і не запрацював, і "Північний потік" був запущений в листопаді.

З введенням обхідних газопроводів цінність української системи втрачається, визнав днями президент країни Віктор Янукович: "Нам втерли ніс".

Україні, за словами президента, не соромно повертатися до питання про створення газотранспортного консорціуму: "Замість шуму, який був про те, що це наше багатство, ми отримаємо металобрухт. Я не хочу, щоб наша ГТС була на узбіччі, відкинута і нікому не була потрібна".

Цілком очевидно, що Янукович готовий на угоду з трубою, питання в ціні, каже гендиректор Фонду енергетичної безпеки Костянтин Симонов.

Проте ніхто так і не сказав, чи отримає "Газпром" право власності на трубу, вказує директор East European Gas Analysis Михайло Корчемкін: поки всі говорять тільки про консорціум, який займеться управлінням системи.

Питання про продаж української ГТС не обговорюється і не обговорюватиметься, заявив днями голова Верховної ради України Володимир Литвин.

За пропозицією української сторони газотранспортний консорціум повинен займатися транспортуванням газу, мабуть, у нього будуть необхідні для цього активи, зазначає представник українського уряду, але деталі не розкриває.

За його словами, консорціум пропонується тристоронній: Україна - Росія - ЄС. Москва поки що проти, кажуть російські чиновники.

"Газпром" не хоче запрошувати туди навіть партнерів по чорноморській ділянці "Південного потоку" - Eni, Wintershall і EdF, відзначає джерело, близьке до концерну.

Що про це думають самі партнери, з'ясувати не вдалося: представник EdF від коментарів відмовився.

Якщо "Газпром" все ж домовиться з Україною, то виграє навіть з урахуванням численних ризиків, вважає Корчемкін: немає гарантій, що Україна не передумає через пару років, сусіди чекають знижки на газ, втрати "Газпрому" на цій знижці можуть становити 4-5 млрд доларів тільки в 2012 році, невідомо, скільки буде коштувати частка в газотранспортному СП (білоруський "Белтрансгаз" обійшовся "Газпрому" в 5 млрд доларів навіть при цінових преференціях ще приблизно на 6 млрд доларів за три роки), перераховує він.

Плюс залишається технічний ризик - українській системі потрібна модернізація. "Проте існуюча труба завжди краща за ту, що ще не побудована", - резюмує Корчемкін.