Ще в середині 2011 року уряд України втратив здатність підтримувати життєдіяльність країни без позик. Криза в єврозоні підвищила попит на ринку боргового капіталу.

Про це пише аналітик Анатолій Баронін у статті для тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

За його словами, облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) сьогодні залишаються для Кабміну фактично єдиним джерелом залучення коштів для обслуговування раніше взятих позик.

"Звуження ринку зовнішніх запозичень змушує уряд шукати шляхи підвищення привабливості ОВДП та активізувати первинний ринок цих паперів. Із метою активізації внутрішнього облігаційного ринку Мінфін спростив доступ до ОВДП, збільшивши кількість банків, які мають право купувати облігації в ході первинного аукціону", - відзначає автор.

"Однак, попри всі зусилля, спрямовані на те, щоб зробити вітчизняні боргові папери більш привабливими на ринку, ентузіазму потенційним інвесторам вони не додадуть. Підтвердженням цього є неодноразові зриви аукціонів через відсутність заявок протягом останніх кількох місяців. Це свідчить в основному про упередженість ринку і вкрай високі побоювання інвесторів щодо стабільності фінансової системи країни", - упевнений експерт.

Згідно з проектом держбюджету Україні, 2012 року планується випустити ОДВП на 28,35 млрд. грн. (3,5 млрд. дол.).

Однак існуючі проблеми в ЄС підвищують попит на дешеві кредитні ресурси, особливо Міжнародного валютного фонду.

Це підтверджують плани Угорщини отримати транш від цієї організації на суму в 15-20 млрд. євро.

"Очевидно, що порятунок Італії та деяких економік єврозони в майбутньому також може здійснюватися з допомогою кредитних коштів МВФ. При цьому їхні шанси на отримання позик значно вищі, аніж в України. Це означає, що найреальнішим ресурсом кредитування української економіки є позики російських банківських установ з відповідними політичними ризиками", — вважає експерт.

Таким чином, за його словами, зниження обсягів припливу капіталу в економіку Україну стане ще одним чинником погіршення платіжного балансу 2012 року. Тож за результатами року його дефіцит може перевищити 6% ВВП.