Лідери 27 держав Євросоюзу доручили міністрам закордонних справ країн-членів союзу завершити роботу над новим пакетом санкцій проти Ірану в січні 2012 року.

Про це повідомив голова Європейської ради Херман ван Ромпей, передає канал "VestiFinance".

"Ми доручили головам МЗС завершити роботу над санкціями вже в наступному місяці", - заявив він після закінчення дводенного саміту ЄС в Брюсселі.

Серед інших заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти, передає Finance.

Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансового обмежить Тегеран в ядерних розробках.

Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки.

У 2010 році Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадали на Італію та Іспанію.

Міністр нафтової промисловості Ірану Ростам Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться" на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії.

На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти носить виключно політичний характер. При цьому Тегеран продовжує стверджувати, що його ядерні дослідження носять виключно мирний характер.

Відносини з Тагераном різко загострилися після доповіді МАГАТЕ про ймовірну розробку Іраном ядерної зброї.

21 листопада Великобританія вирішила ввести додаткові санкції у зв'язку з ядерною програмою Ірану. Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив про припинення всіх справ з іранськими банками.

Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми.

29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будівлю британської місії в Тегерані і спалили прапор Об'єднаного Королівства.

Світові лідери негайно зажадали від Ірану покарати винних, проте влада звільнила учасників заворушень. При цьому Тегеран приніс Лондону офіційні вибачення за напад на посольство.

Британський прем'єр Девід Кемерон назвав акцію іранських студентів "обурливою і непростимою" і пригрозив "серйозними наслідками".

Британія відкликала своє посольство з Тегерана і зажадала від усіх іранських дипломатів покинути Об'єднане Королівство протягом 48 годин.

Потім своїх представників в Ірані відкликали Німеччина, Франція, Нідерланди й Італія.

В четвер Білий дім закликав до пом'якшення санкцій проти іранського банківського сектора.

Про це повідомив республіканець сенатор Марк Кірк, який спільно з демократом Робертом Менендезом розробив поправку до закону про оборонний бюджет на 2012 фінансовий рік, згідно з якою президент США може своїм указом вводити санкції стосовно іноземних банків, якщо виявлено, що вони проводять "значні фінансові транзакції" з іранським Центральним банком.

Поправка Кірка-Менендеза була одноголосно прийнята в сенаті 2 грудня ц.р., а тепер має отримати схвалення в палаті представників, щоб остаточно стати законом.

Проте адміністрація Обами не підтримує обраний сенатом тип обмежувальних заходів: в уряді вважають, що санкції подібного роду можуть обернутися проти самої Америки, оскільки можуть не сподобатися іноземним партнерам США.

Нагадаємо, 1 грудня Міністри закордонних справ країн Євросоюзу за підсумками засідання в Брюсселі домовилися посилити санкції стосовно Ірану і Сирії, істотно розширивши "чорні списки".

До нових списків щодо Ірану у зв'язку із суперечливою ядерною програмою країни потрапили ще 180 різних компаній і установ.